Працівник, з яким укладено строковий трудовий договір, працює і далі – дія договору продовжується

Питання внесення запису про строковий характер трудового договору до трудової книжки в Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці, Міністерства юстиції, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. №58, не передбачено.

На практиці частина підприємств не вносять запис про строковий характер договору до трудової книжки, а частина – вносить. Останні, в свою чергу, можуть бути поділені на 2 категорії: одні вказують інформацію про конкретний строк трудового договору, а інші вказують лише загальною фразою: «Прийнятий за строковим трудовим договором».

Загалом трудовий договір може укладатися на певний строк лише тоді, коли неможливо укласти його на невизначений строк (ст. 23 КзПП). Навіть у разі переукладення договору ч. 2 ст. 39-1 КзПП передбачає, що він вважатиметься укладеним на невизначений строк, за винятком випадків, передбачених в ч. 2 ст. 23 КзПП (коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами). Так, наприклад, буває, коли працівник прийнятий на роботу за строковим трудовим договором на період декретної відпустки, після якої було переукладено його на період відпустки по догляду за дитиною до 3-х років, а пізніше ще декілька разів – при продовженні відпустки по догляду за дитиною (щоразу по півроку). Для того, щоб в такому випадку не вносити декілька записів до трудової книжки, і не варто вказувати в ній інформацію про строк трудового договору. 

Враховуючи ж, що в описаній ситуації працівника не звільнено по закінченню строку трудового договору, наказу про продовження строку трудового договору також немає, діятиме норма ч. 1 ст. 39-1 КзПП. Відповідно до неї, якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Такий працівник в подальшому не може бути звільнений у зв’язку із закінченням строку трудового договору. Його звільнення можливе тепер лише на загальних засадах. 

Наявність або відсутність запису про це в трудовій книжці в такому випадку не впливає на безстроковий характер трудових відносин. Тому в разі, якщо в трудовій книжці внесено запис про прийняття на роботу приміром строком на 1 рік, а працівник буде звільнений лише через 2,5 роки, підприємство при його звільненні внесе запис про звільнення в загальному порядку – із зазначенням дати звільнення, точним формулюванням згідно з наказом та посиланням на статтю, пункт закону.

Якщо ж підприємство бажає якось оформити постійний характер трудових відносин, то, на нашу думку, за згодою працівника (наприклад шляхом написання заяви або відповідної відмітки в наказі) воно може видати наказ про продовження строкового трудового договору на невизначений строк. На підставі такого наказу буде внесено запис до трудової книжки. Наголосимо однак на тому, що внесення таких записів законодавством не передбачається.