Чи потрібно виплачувати середній заробіток за затримку остаточного розрахунку?
Відповідно до ст. 117 КЗпП, якщо з вини роботодавця звільненому працівникові не виплатили належні суми у строки, визначені ст. 116 КЗпП, і між сторонами немає спору про їх розмір, роботодавець має виплатити працівникові середній заробіток за весь час затримки — до дня фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
Якщо працівника звільнено 30.04, а компенсацію за 7 календарних днів невикористаної відпустки фактично виплачено 08.05, період затримки рахуємо з дня, наступного після дня звільнення, тобто з 01.05 до 08.05 включно.
Чи потрібен припис Держпраці?
Припис Держпраці не потрібен для виникнення обов’язку за ст. 117 КЗпП.
Держпраці в офіційному роз’ясненні зазначає: якщо остаточний розрахунок проведено пізніше строків, передбачених ст. 116 КЗпП, роботодавець має виконати вимоги ст. 117 КЗпП — виплатити середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку.
Припис потрібен лише тоді, коли порушення виявляє інспектор праці й зобов’язує роботодавця його усунути. Сам обов’язок виникає безпосередньо з КЗпП, а не з припису.
Як визначити середню зарплату?
Середній заробіток розраховують за правилами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 №100. Для такої виплати беруть виплати за останні два календарні місяці, що передують місяцю звільнення.
Наприклад, якщо працівника звільнено у квітні 2026 року, розрахунковим періодом будуть лютий і березень 2026 року.
Середньоденну зарплату визначають так: суму зарплати, нарахованої за фактично відпрацьовані робочі дні у розрахунковому періоді, ділять на кількість фактично відпрацьованих робочих днів у цьому періоді.
За які дні нараховувати середній заробіток?
Середній заробіток виплачують за весь час затримки — до дня фактичного розрахунку включно.
Період затримки рахують у робочих днях. Відлік починається з наступного дня після звільнення. День звільнення до цього періоду не включають, а день фактичної виплати належних сум — включають.
Такий підхід наведено в листі Держпраці від 30.11.2023 р. №4206/2/2.1-23а. У ньому зазначено, що подією, з якою пов’язана виплата за час затримки остаточного розрахунку, є день звільнення. Виплату обчислюють шляхом множення середньоденного заробітку на кількість робочих днів затримки, починаючи з наступного дня після звільнення і до дня фактичного розрахунку включно.
Отже, середньоденну зарплату потрібно помножити на кількість робочих днів за графіком, за яким працівник працював би, якби трудові відносини не були припинені.
Приклад розрахунку
Працівника звільнено 30 квітня 2026 року за угодою сторін. У день звільнення підприємство виплатило йому належні суми. Однак 07 травня під час перевірки документів виявили, що через збій програми до кадрового наказу не потрапило нарахування компенсації за 7 календарних днів невикористаної відпустки. Відповідно, цю суму працівникові не виплатили.
08 травня підприємство підготувало доповідну записку, видало наказ про виплату компенсації та перерахувало кошти колишньому працівникові.
На підприємстві встановлено п’ятиденний робочий тиждень із вихідними в суботу та неділю. У лютому — березні 2026 року працівник фактично відпрацював 42 робочі дні. Зарплата за цей період становила 48 000,00 грн.
Оскільки працівника звільнено у квітні, розрахунковим періодом для середнього заробітку є лютий і березень 2026 року.
Середньоденна зарплата:
- 48 000,00 грн : 42 роб. дн. = 1 142,86 грн.
Далі визначаємо кількість робочих днів затримки. Період рахуємо з дня, наступного після звільнення, тобто з 01 травня, до дня фактичної виплати компенсації включно — 08 травня.
За п’ятиденним графіком роботи з вихідними в суботу та неділю на цей період припадає 6 робочих днів:
- 01, 04, 05, 06, 07, 08 травня.
Сума середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку:
- 1 142,86 грн × 6 роб. дн. = 6 857,16 грн.
Отже, за підходом Держпраці підприємство має нарахувати колишньому працівникові компенсацію за 7 календарних днів невикористаної відпустки та середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку. За наведеними умовами сума середнього заробітку становить 6 857,16 грн.
Оподаткування та відображення у звітності
Середній заробіток, нарахований за час затримки остаточного розрахунку, не включається до фонду оплати праці.
Водночас така сума є оподатковуваним доходом працівника. З неї потрібно утримати:
- ПДФО — 18%;
- військовий збір — 5%.
У додатку 4ДФ цю виплату показують з ознакою доходу «127».
ЄСВ на таку суму не нараховують. Виплата середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні зазначена в Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавця і на які не нараховується ЄСВ, затвердженому постановою КМУ від 22.12.2010 №1170.
Тому в Додатку 1 Об’єднаної зарплатної звітності цю суму не відображають.
Висновки
- Якщо компенсацію за невикористану відпустку не виплатили в день звільнення, це є затримкою остаточного розрахунку;
- Для виплати середнього заробітку за час затримки припис Держпраці не потрібен. Обов’язок виникає безпосередньо за ст. 117 КЗпП;
- Середній заробіток нараховують за робочі дні затримки: з наступного дня після звільнення до дня фактичної виплати включно.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс
Передплатити
