Оплачуваний вихідний після Великодня: чи виключати з розрахунку середньої?

Святкові й неробочі дні під час воєнного стану: що передбачають КЗпП і Закон №2136

На період дії воєнного стану трудові відносини в Україні регулюються не лише нормами КЗпП, а й спеціальними актами трудового законодавства. Один із них — Закон України від 15.03.2022 №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». У низці питань саме його норми мають пріоритет над загальними положеннями КЗпП. Це стосується і правил щодо робочого часу та часу відпочинку.

Частина 6 ст. 6 Закону №2136 встановлює, що на період воєнного стану, зокрема, не застосовуються такі норми КЗпП:

• стаття 53 — у частині скорочення тривалості роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів; 
• частини 3–5 статті 67 — щодо перенесення вихідного дня, якщо святковий або неробочий день збігається з вихідним; 
• стаття 73 — щодо святкових і неробочих днів. 

Це означає, що під час воєнного стану святкові та неробочі дні не мають звичного статусу, який вони мають у мирний час. Тому:

• тривалість роботи напередодні святкового чи неробочого дня не скорочується на одну годину; 
• вихідний день не переноситься, якщо святковий або неробочий день припадає на суботу чи неділю. 

Отже, у період воєнного стану святкові та неробочі дні для цілей трудового законодавства фактично вважаються звичайними календарними днями.

Саме тому понеділок після Пасхи (13.04.2026 р.) є лише вихідним днем, наданим за наказом роботодавця як внутрішня гарантія, а не святковим днем, установленим законом. До того ж навіть у мирний час понеділок після Великодня не був святковим днем. Це був перенесений вихідний із неділі на понеділок, оскільки святковий день припадав на неділю.

До відома. Якщо святковий або неробочий день, визначений ст. 73 КЗпП, збігається з вихідним днем, вихідний переноситься на наступний день після святкового або неробочого (ст. 67 КЗпП). Тобто переноситься саме вихідний день, а не святковий.

Порядок №100: як враховують святкові й неробочі дні

У пункті 7 Порядку №100 зазначено, що середню заробітну плату для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки обчислюють шляхом ділення сумарного заробітку за останні 12 календарних місяців перед наданням відпустки або за фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключають святкові та неробочі дні, встановлені законодавством.

Так само святкові та неробочі дні, визначені ст. 73 КЗпП, які припадають на період відпустки, не включають до тривалості відпустки і не оплачують.

Однак вище ми вже з’ясували два ключові моменти:

• у період дії воєнного стану святкові та неробочі дні в розумінні ст. 73 КЗпП не застосовуються; 
• понеділок після Великодня є звичайним вихідним днем, навіть якщо його встановлено наказом роботодавця. 

Отже, 13.04.2026 не виключають із розрахункового періоду під час обчислення середньої зарплати за Порядком №100, оскільки це звичайний вихідний день, а не святковий чи неробочий день, установлений законодавством.

Порядок №1266: як цей день впливає на лікарняні

У Порядку №1266 про святкові чи неробочі дні взагалі не йдеться.

Середньоденну зарплату для розрахунку лікарняних визначають шляхом ділення зарплати, на яку нараховано ЄСВ, на кількість календарних днів зайнятості без урахування лише днів, не відпрацьованих із поважних причин.

До поважних причин належать:

• тимчасова непрацездатність; 
• відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами; 
• відпустка для догляду за дитиною; 
• відпустка без збереження заробітної плати; 
• призупинення дії трудового договору; 
• окремі періоди військової служби. 

Додатковий оплачуваний вихідний день, наданий за наказом роботодавця, до цього переліку не входить. Тому для розрахунку лікарняних такий день також не виключають із розрахункового періоду.

Висновки

1. Під час воєнного стану норми ст. 53, ч. 3–5 ст. 67 і ст. 73 КЗпП не застосовуються, тому святкові та неробочі дні не мають звичних трудових гарантій;

2. Понеділок після Пасхи не є і ніколи не був святковим/неробочим днем за законом. Понеділок після Великодня це завжди вихідний день;

3. Для відпусткових за Порядком №100 такий день не виключають із розрахункового періоду, бо виключають лише святкові та неробочі дні, установлені законодавством;

4. Для лікарняних за Порядком №1266 такий день також не виключають, оскільки додатковий оплачуваний вихідний за наказом роботодавця не належить до поважних причин, які зменшують кількість календарних днів у розрахунку.