Режим роботи та перерви зовнішнього сумісника

Так, зовнішній сумісник може працювати 10 годин на день один раз на тиждень. Перерва для відпочинку і харчування в такому разі має надаватися, як правило, через чотири години після початку роботи.

Обґрунтування

Тривалість роботи сумісника: Згідно зі ст. 102-1 КЗпП, сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи у вільний від основної роботи час. Для працівників приватних підприємств законодавство не встановлює обмежень щодо тривалості роботи за сумісництвом протягом дня чи місяця. Головна умова — робочі години за різними місцями роботи не повинні накладатися одна на одну.

Неповний робочий час: За угодою між працівником і роботодавцем може встановлюватися неповний робочий день або неповний робочий тиждень (ст. 56 КЗпП). Режим роботи «1 день на тиждень по 10 годин» є варіантом неповного робочого часу, що не суперечить нормі про 40-годинний робочий тиждень (ст. 50 КЗпП).

Час надання перерви: Відповідно до ст. 66 КЗпП:

• працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин;
• перерва не включається в робочий час;
• надаватися вона повинна, як правило, через чотири години після початку роботи.

Організація графіку: Якщо ви встановлюєте 10-годинний робочий день із 1-годинною перервою, загальний час перебування продавця на робочому місці становитиме 11 годин (наприклад, з 08:00 до 19:00, де 10 годин — робота, а 1 година — перерва). Конкретний час початку і закінчення перерви слід зафіксувати у Правилах внутрішнього трудового розпорядку або в трудовому договорі з працівником.

Важливо: Якщо через умови роботи (наприклад, продавець не може залишити торговий зал) встановити повноцінну перерву неможливо, працівникові повинна бути надана можливість приймання їжі протягом робочого часу (ч. 4 ст. 66 КЗпП). У такому разі час обіду включається до робочого часу і оплачується.