Добові за день виїзду за кордон: українські чи іноземні норми?

У статті 121 КЗпП зазначено, що працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв’язку зі службовими відрядженнями. Працівникам, яких направляють у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад, а також витрати на найм житлового приміщення — у порядку та розмірах, установлених законодавством.

Разом із тим у КЗпП не визначено мінімально допустимий розмір добових по Україні та за кордоном. У ПКУ встановлено лише неоподатковуваний розмір добових, який не слід плутати з мінімально допустимим.
Як орієнтир можна користуватися положеннями Інструкції №59.

Основним документом, що регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, які повністю або частково фінансуються з бюджету, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 №59 із змінами та доповненнями (далі — Інструкція №59). Інші підприємства та організації можуть застосовувати її як довідковий документ.

Якщо працівник під час прямування до країни відрядження або повертаючись до місця постійної роботи має пересадку на інший транспортний засіб чи зупинку в готелі (мотелі, іншому житловому приміщенні) на території іноземної держави, добові витрати за цей період відшкодовуються у розмірах, установлених для відповідних держав, починаючи з дати перетину кордону (згідно з транспортними квитками, рахунками за проживання чи відмітками прикордонної служби).

У разі перетину протягом доби кордонів кількох іноземних держав (не держави відрядження) добові відшкодовуються у розмірі середнього арифметичного сум, установлених для цих держав.

За день вибуття з України у відрядження за кордон (якщо немає пересадок чи зупинок на території України) добові виплачуються за нормами першої іноземної держави, у якій відбулася пересадка чи зупинка.

День прибуття в Україну (перетину кордону) — за нормами останньої іноземної держави, де була пересадка чи зупинка.

За день перетину кордону держави відрядження (незалежно від пересадок чи зупинок у третіх країнах) добові виплачуються за нормами, установленими для країни відрядження.

Якщо працівник під час поїздки до іноземної держави або повертаючись звідти має пересадку чи зупинку в готелі (мотелі, іншому житловому приміщенні) на території України, то витрати за цей період відшкодовуються за правилами відряджень у межах України. При цьому добові за час з дня останньої пересадки (вибуття з готелю) під час виїзду за кордон і до дня першої пересадки (зупинки) під час повернення в Україну оплачуються за нормами закордонного відрядження. Якщо день вибуття або день прибуття збігається з днем такої пересадки (зупинки), добові за цей день відшкодовуються за нормами для відряджень за кордон.

У разі відсутності пересадок чи зупинок добові виплачуються за кожен день відрядження, включаючи день вибуття та прибуття, — у розмірах, установлених для закордонних відряджень.

Ці правила й норми не є обов’язковими для госпрозрахункових підприємств. Їх можна використовувати як орієнтир і закріпити власні правила у Положенні про відрядження.

Отже, відповідаючи на запитання: не буде помилкою, якщо за цей день було виплачено добові у розмірі 500,00 грн, за умови що в Положенні про відрядження не встановлено інші вимоги.

Дивіться висновки  у зручній таблиці