Ситуація, коли працівник бажає звільнитися під час своєї тимчасової непрацездатності, є доволі поширеною. Законодавство чітко регулює як процедуру звільнення в такому випадку, так і порядок оплати лікарняного.
1. Порядок звільнення працівника
Чи можна звільнити працівника під час лікарняного?
Так, можна. Заборона на звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності, встановлена ч. 3 ст. 40 КЗпП, стосується лише випадків звільнення з ініціативи роботодавця.
Оскільки у даному випадку працівник звільняється за власним бажанням (ст. 38 КЗпП), ця заборона не діє. Працівник має право розірвати трудовий договір, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні, і період лікарняного зараховується до цього двотижневого строку.
Для звільнення потрібно:
- прийняти від працівника заяву на звільнення за власним бажанням. У заяві має бути чітко вказана бажана дата звільнення;
- дата звільнення, вказана в заяві, може припадати на період лікарняного. Наприклад, якщо працівник подав заяву 10 червня з проханням звільнити його 24 червня, а його лікарняний триває до 28 червня, датою звільнення буде саме 24 червня;
- на підставі заяви видається наказ про звільнення працівника зазначеною в заяві датою;
- в день звільнення (останній робочий день, вказаний у наказі) роботодавець зобов'язаний провести з працівником повний розрахунок — виплатити заробітну плату за відпрацьовані дні, компенсацію за невикористані дні відпустки тощо (ст. 116 КЗпП);
- у день звільнення працівнику видається копія наказу про звільнення.
Таким чином, звільнення відбувається у звичайному порядку, незважаючи на тимчасову непрацездатність працівника.
2. Оплата листка непрацездатності та рішення комісії
Чи має право комісія відмовити в оплаті?
Ні, на підставі самого лише факту звільнення — не має.
Право на матеріальне забезпечення у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виникає з настанням страхового випадку в період роботи, включаючи день звільнення (ч. 1 ст. 12 Закону №1105).
Це означає, що якщо листок непрацездатності був відкритий до дати звільнення працівника (включно), він підлягає оплаті на загальних підставах. Більше того, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності, незалежно від того, що в цей період працівника було звільнено.
Комісія із соціального страхування (або уповноважений) зобов'язана розглянути листок непрацездатності та призначити оплату, якщо для цього немає інших, передбачених законом підстав для відмови.
Підстави для відмови в оплаті лікарняного:
Комісія може відмовити в оплаті лише у випадках, прямо передбачених ст. 16 Закону №1105. Тож стає зрозумілим, що звільнення працівника за власним бажанням не є підставою для відмови в оплаті лікарняного.
Висновки:
- Звільнити працівника-сумісника за його власним бажанням під час лікарняного можна і потрібно у дату, зазначену в його заяві.
- Листок непрацездатності, відкритий до дати звільнення, підлягає оплаті за весь період непрацездатності, навіть за дні, що припадають на період після звільнення.
- Комісія із соціального страхування не має права відмовити в оплаті лікарняного лише на тій підставі, що працівник звільняється.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись