Розрахунок компенсації відпустки для поновленого працівника, що не вийшов на роботу

1. Визначення періоду, за який нараховується компенсація відпустки

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки, до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховується час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково.

Рішення суду про поновлення працівника на роботі скасовує наказ про звільнення і відновлює трудові відносини з дати незаконного звільнення. Отже, весь період вимушеного прогулу, визнаний судом, зараховується до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку.

У даному випадку необхідно розділити періоди:

1. період, що входить до стажу для відпустки: з 19.11.2021 року до дати поновлення на роботі, тобто до 04.03.2025 року включно. Час вимушеного прогулу зараховується до стажу роботи, що дає право на відпустку;
2. період, що не входить до стажу для відпустки: з 05.03.2025 року і до дати нового звільнення. Оскільки працівник не з'являється на роботі без поважних причин, цей період є прогулом і, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки, не зараховується до відпускного стажу.

Отже, компенсацію потрібно нарахувати за всі невикористані дні відпустки, право на які виникло у працівника за період з 19.11.2021 по 04.03.2025 року. 

2. Розрахунок середньої заробітної плати для компенсації 

Розрахунок середньої зарплати для оплати компенсації за невикористані відпустки проводиться відповідно до Порядку №100.

Ключовим в даній ситуації є відсутність у працівника заробітку в розрахунковому періоді (12 календарних місяців, що передують місяцю звільнення). Припустимо, ви звільняєте працівника у червні 2025 року. Розрахунковим періодом буде червень 2024 – травень 2025 року. У цьому періоді працівник не працював, а присуджена судом середня зарплата за вимушений прогул (за період 2021-2022 рр.) не включається до розрахунку середнього заробітку для відпускних згідно з абз. «е» п. 4 Порядку №100.

У такому випадку слід керуватися абзацами 3-5 п. 4 Порядку №100. Якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться виходячи з установленого йому в трудовому договорі посадового окладу (тарифної ставки) на момент проведення розрахунку (тобто на день звільнення).

Алгоритм розрахунку:

• визначається кількість днів відпустки, що підлягають компенсації за період з 19.11.2021 по 04.03.2025 року;
• розраховується умовний сукупний дохід за розрахунковий період (12 місяців), помноживши посадовий оклад на 12 місяців;
• розраховується середньоденна заробітна плата шляхом ділення умовного сукупного доходу на кількість календарних днів у періоді (365 днів);
• отчислення суми компенсації шляхом множення кількості невикористаних днів відпустки на середньоденну заробітну плату. 

3. Оподаткування та звітність 

Сума компенсації за невикористану відпустку є частиною заробітної плати, тому вона оподатковується ПДФО (18%) та військовим збором (5%) на загальних підставах. Також на неї нараховується ЄСВ (22%). 

Висновки:

• Період з дати незаконного звільнення (19.11.2021) до дати поновлення на роботі судом (04.03.2025 включно) включається в стаж для відпустки;
• Період прогулу після рішення суду до стажу не входить;
• Оскільки працівник не мав заробітку в розрахунковому періоді, розрахунок проводиться виходячи з його посадового окладу, встановленого на момент звільнення;
• Компенсація за невикористану відпустку є об'єктом для утримання ПДФО, ВЗ та нарахування ЄСВ у повному обсязі;
• Необхідно видати наказ про поновлення працівника на роботі, скласти акти про відсутність на робочому місці, дотриматися процедури звільнення за прогул і в день звільнення провести повний розрахунок, виплативши компенсацію за невикористану відпустку.