Додаткові відпустки на дітей та створення резерву під ці відпустки

Додаткова соціальна відпустка

Відповідно до ст. 182-1 КЗпП та ст. 19 Закону про відпустки, одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які всиновили дитину, матері (батькові) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батькові дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному з прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП). 

Зазначимо, що така відпустка надається за календарний рік, а не за відпрацьований робочий рік. Працівник може використати її у будь-який час протягом календарного року, незалежно від відпрацьованого часу та дати народження дитини. Під час звільнення дні невикористаної додаткової відпустки підлягають компенсації за ст. 24 Закону про відпустки.

Така відпустка надається понад щорічні відпустки і переноситься на інший період або продовжується у порядку, встановленому ст. 11 Закону про відпустки та ст. 80 КЗпП для щорічних відпусток.

Працівник має двоє дітей до 15 років, одна з яких є дитиною з інвалідністю

Додаткова соціальна відпустка працівнику, який має двох дітей до 15 років, і одна з них є дитиною з інвалідністю, надається у кількості 17 календарних днів згідно з ч. 2 ст. 19 Закону про відпустки. Тобто за двома підставами: як працівник, що має двох дітей, та як працівник, який має дитину з інвалідністю.

При цьому працівник не втратить і надалі право на додаткову соціальну відпустку, але як працівник, який має дитину з інвалідністю, допоки їй не виповниться 18 років, тобто до досягнення граничного віку, після якого особа не вважається дитиною, але кількість календарних днів буде тільки 10 (ч. 1 ст. 19 Закону про відпустки).

Працівник має трьох дітей до 15 років

В даному випадку працівник має право на 10 днів відпустки. Останній раз надається додаткова відпустка в році, в якому старшій дитині виповниться 15 років.

Підстави для надання додаткової відпустки

Чинним законодавством не визначено конкретного переліку документів, які батько повинен пред’явити для підтвердження того, що мати не скористалася правом на додаткову соціальну відпустку. Тож роботодавцю може бути надано будь-який належно оформлений та засвідчений в установленому порядку документ, у якому підтверджується, що іншому з батьків дитини така соціальна відпустка не надавалася. Отже, для отримання додаткової соціальної відпустки на дітей в обох випадках працівник (батько), чия дружина не працює, повинен подати роботодавцю:

• заяву про надання відповідної відпустки;
• копію свідоцтва про народження дітей;
• копію посвідчення про інввалідність динити;
• довідку про перебування дружини на обліку в центрі зайнятості. Якщо вона на такому обліку не перебуває, батько зазначає це у заяві, і тут уже рішення приймається на розсуд його роботодавця.

Право на ПСП

Відповідно до пп. 169.1 ПКУ, платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отриманого від одного роботодавця у вигляді зарплати, на суму ПСП.

Згідно з пп. 169.4.1 ПКУ, ПСП застосовують до доходу (у вигляді зарплати), нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця, якщо розмір такого доходу не перевищує суми, яка дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи станом на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 і округленого до найближчих 10 грн.

Відповідно до пп. 169.2.1 та пп. 169.2.2 ПКУ, податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право.

Перелік таких документів та порядок їх подання визначено постановою КМУ №1227 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги».

Тож працівнику, який працює та виховує двох неповнолітніх дітей віком до 15 років, одна з яких є дитиною з інвалідністю, надається право на 100% ПСП на одну дитину та на підвищену 150% ПСП на дитину з інвалідністю, згідно з пп. 169.1.2 та пп. «б» пп. 169.1.3 ПКУ, на підставі заяви та підтвердних документів. 

При визначенні граничного рівня доходу, який дає право на отримання ПСП, варто керуватися абз. 2 пп. 169.4.1 ПКУ. 

Тобто граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП працівником, становитиме 4240,00 грн (3028,00 грн х 1,4) помножений на відповідну кількість дітей. В даному випадку граничний розмір складатиме – 8480,00 грн.

ПСП буде 3785,00 грн з двох підстав: 1514,00 грн (100%) та 2271,00 грн (150%).

Працівнику, у якого троє дітей, ПСП становитиме 4240,00 грн (3028,00 грн х 1,4) помножений на відповідну кількість дітей. В даному випадку граничний розмір складатиме – 12720,00 грн.

Резерв на додаткові щорічні відпустки

Резерв створюють лише на ті відпустки, що підлягають накопиченню (за невикористання яких належиться компенсація):

• щорічні (основна та додаткові за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці, за особливий характер праці);
• соціальні відпустки на дітей (тим, хто має дитину або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А групи I).

Використовують резерв саме під ті відпустки, під які його і створено.

Суму резерву на виплату відпусткових визначають щомісяця загалом по підприємству (без жодної персоніфікації).

Резерв на додаткові відпустки нараховується аналогічно до щорічних з урахуванням ЄСВ.

Відповідно, за підсумками року треба інвентаризувати резерв відпусток, проаналізувати залишок забезпечення, обчислити суму фактичних витрат на оплату відпусток і провести обчислення вже на підставі фактичних даних. Обчислену за підсумками інвентаризації суму потрібно порівняти зі сальдо Кт 471 станом на 31 грудня. Якщо суми фактичних і планових витрат на відпустки не збігаються, треба збільшити або зменшити нарахований резерв.