Декілька питань про добровільне медичне страхування

Підприємство уклало на один рік зі страховою компанію договір добровільного медичного страхування на користь свого працівника. У договорі передбачено страхові виплати як закладам охорони здоров'я, так і застрахованій особі у випадку відшкодування йому вартості придбаних ліків. Також є працівники, які звільняються, але строк дії договору не змінюється і не припиняється до завершення мінімального строку дії. Страхові платежі сплачуються щоквартально. 

Запитання: 

1. Чи підпадає договір добровільного медичного страхування під визначення договору, наведеного у пп. 14.1.52-1 ПКУ? 

2. Чи потрібно оподатковувати страхові внески ПДФО і ВЗ, застосовувати «натуральний» коефіцієнт, якщо так, до ПДФО і ВЗ? Який «натуральний» коефіцієнт брати 1,219512 чи 1,29870? З якою ознакою доходу відображати в 4ДФ? 

3. Чи збільшується фінансовий результат  у рядку 4.1.5 Додатку РІ податкової декларації + пеня 120% облікової ставки НБУ (ст. 123-1 ПКУ)? 

4. Щоквартально сплачуємо страховий платіж 8 000 тис. грн за застраховану особу. Який бухгалтерський і податковий облік?

Відповідь: 

Чи підпадає договір добровільного медичного страхування під визначення договору наведеного у пп. 14.1.52-1 ПКУ?

Так.

Договір добровільного медичного страхування — це договір страхування, який передбачає страхову виплату, що здійснюється закладам охорони здоров’я у разі настання страхового випадку, пов’язаного з хворобою застрахованої особи або нещасним випадком (пп. 14.1.52-1 ПКУ). Такий договір має також передбачати мінімальний строк його дії один рік та повернення страхових платежів виключно страхувальникові при достроковому розірванні договору.

Чи потрібно оподатковувати страхові внески ПДФО і ВЗ, застосовувати «натуральний» коефіцієнт, якщо так, до ПДФО і ВЗ? Який «натуральний» коефіцієнт брати 1,219512 чи 1,29870? З якою ознакою доходу відображати в 4ДФ?

Звільнено від оподаткування ПДФО сплачені внески роботодавцем-резидентом за свій кошт, зокрема за договорами добровільного медичного страхування в межах 30% нарахованої заробітної плати такому працівнику (пп. «в» пп. 164.2.16 ПКУ).

Тобто при розрахунку 30% граничної межі використовують заробітну плату, нараховану роботодавцем працівникові за місяць, у якому фактично сплачено страховий платіж. При цьому немає значення, за який період сплачено такий платіж. Тож, якщо страховий платіж сплачується авансом за півроку, то порівнюємо всю суму авансу зі сумою заробітної плати, яка нарахована тільки у місяці здійснення такої сплати, і немає значення, що сума страхового внеску розрахована на півроку наперед.

Якщо сума внесків перевищуватиме зазначену межу (30%), то сума перевищення є оподатковуваним доходом у негрошовій формі (адже працівник отримує не кошти, а страховий поліс). При оподаткуванні ПДФО доходів у негрошовій формі на суму страхового внеску потрібно застосувати натуральний коефіцієнт (для ставки ПДФО 18% — 1,219512), адже під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт (пп. 164.5 ПКУ).

Крім того, цей дохід буде об’єктом оподаткування ВЗ (без натурального коефіцієнта) за ставкою 1,5% (застосовували до 1 грудня 2024 року) та 5% (застосовується після 1 грудня 2024 року) (пп. 1.2, 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Що стосується заповнення додатку 4ДФ єдиної звітності, то такий дохід зазначається з ознакою доходу «125». Причому в графах 3а та 3 додатка 4ДФ податковий агент має відображати суми нарахованого та наданого у негрошовій формі доходу з урахуванням підвищуючого коефіцієнта.

Згідно з пп. 3.5 Інструкції №5 внески підприємств за договорами добровільного медичного страхування працівників не включають до фонду заробітної плати, тому на такі платежі не нараховується ЄСВ. Ці внески прямо вказані у пп. 2 р. II Переліку №1170.

Чи матиме право працівник й надалі користуватися медстраховкою після звільнення?

Так, матиме. Якщо через припинення трудових відносин між роботодавцем та працівником строк дії договору ДМС не змінюється і такий договір не припиняється до завершення свого мінімального строку дії, визначеного пп. 14.1.52-1 ПКУ, то коригування, передбачене ст. 123-1 ПКУ, не застосовується.

Чи збільшується фінансовий результат  у рядку 4.1.5 Додатку РІ податкової декларації + пеня 120% облікової ставки НБУ (ст. 123-1 ПКУ)?

Взагалі у ПКУ не передбачено коригувань фінрезультату до оподаткування при перерахуванні страхових платежів за працівників за договорами добровільного медстрахування.

Коригування застосовується до договорів ДМС у тих випадках, якщо внаслідок припинення (укладення) трудових відносин між роботодавцем та працівником договір добровільного медичного страхування перестав відповідати вимогам, передбаченим пп. 14.1.52-1 ПКУ, зокрема якщо його перервали до закінчення мінімального терміну дії або уклали менше ніж на один рік.

Щоквартально сплачуємо страховий платіж 8 000 тис. грн за застраховану особу. Який бухгалтерський і податковий облік?

Бухгалтерський облік договору ДМС та його оподаткування ПДФО та ВЗ 

Наприклад, при сплаті квартального внеску 1/3  суми списується на поточні витрати у першому місяці кварталу, а решта суми перебуває у складі витрат майбутніх періодів. Надалі протягом 2 місяців кварталу щомісяця списується решта суми на витрати.