Чи можна не оплачувати лікарняний працівникові, якщо він в цей час працював?

Сьогодні у разі створення медичного висновку електронний лікарняний сформується за замовчуванням. Тож в окремих випадках працівники, для яких було створено е-лікарняний, можуть продовжувати роботу. Так відбувається, наприклад, коли працівник відвідав лікаря для консультації або проведення діагностики, однак фактично не втратив працездатність. За такими е-лікарняними допомога по тимчасовій втраті працездатності не призначається, адже працівник продовжував роботу і не втрачав заробіток за цей період.

Тож звернення до лікаря фіксується створенням медичного висновку.

Частиною 1 ст. 12 Закону №1105 визначено право громадян на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, яке виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом. 

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону №1105 допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу).

Отже, якщо працівник під час свого лікарняного перебував на роботі, за що отримав зарплату, яка підтверджується табелем та відомістями про нарахування та виплату, то допомога по тимчасовій непрацездатності не призначається. Оскільки лікарняний – це допомога працівнику за невідпрацьований час, а працівник працював і отримав зарплату, то одночасне отримання зарплати і допомоги не передбачено чинним законодавством.

Тож, у випадку, коли працівник звернувся до лікаря, бо почувався погано, але наступного дня знову вийшов на роботу, оскільки не збирався на лікарняний, то підтвердженням того, що він працював, є табель та нарахована йому зарплата. І через це не може бути оплачений е-лікарняний, бо лікарняний – це компенсація втрати заробітку, а у працівника її не було. Тому потрібно, після отримання е-лікарняного, працівнику написати пояснювальну на ктшталт : "Я, ім’я по та прізвище, такого то числа (дата) звернувся до лікаря, бо почувався погано, але наступного дня вийшов на роботу, оскільки не планував відкривати лікарняний/ не знав, що лікар відкрив лікарняний".

На підставі наданої працівником пояснювальної записки оформлюється рішення/протокол/наказ відповідно до того, хто є відповідальним: уповноважена особа/ комісія/ директор про відмову у призначенні допомоги з тимчасової непрацездатності, приблизно такого змісту: "Керуючись ч. 1 ст. 15 Закону №1105, (НАКАЗУЮ:) відмовити ім’я та прізвища працівника, його посада, у призначенні допомоги з тимчасової непрацездатності за електронним лікарняним №.. від.. у зв'язку з відсутністю втрати заробітку (доходу). Підстава: заява ім’я та прізвище працівника від..., табель обліку робочого часу, відомість виплати зарплати".

Оформлення всіх вказаних вище документів є підставою для відмови роботодавцем у оплаті лікарняного працівнику.

Зазначимо, що рішення/протокол/наказ є підставою і для відмови в наданні допомоги за перші п’ять календарних дні за рахунок роботодавця, і для відмови у виплатах починаючи з 6 дня за рахунок ПФУ.