Так звані «представницькі витрати» - це витрати бюджетних установ на приймання й обслуговування іноземних представників та делегацій, що прибули на запрошення для проведення переговорів з метою здійснення міжнародних зв'язків, встановлення і підтримання взаємовигідної співпраці (пп. 2 Норм коштів на представницькі цілі бюджетних установ та порядку їх витрачання від 14.09.2010 №1026). Ці норми видані виключно з метою економії бюджетних коштів, тому для небюджетних підприємств вони жодного значення не мають.
Самого поняття «представницькі витрати» для небюджетників також немає. Ми колись писали матеріал на цю тему. На думку автора цієї консультації, зазначені витрати не обов’язково називати «представницькими» - ця назва нам ні про що не говорить. В цьому випадку це звичайні витрати, понесені працівником у відрядженні. Те, що вони понесені з метою зустрічі з партнером, нічого не змінює.
Для платників податку на прибуток і ПДВ важливий зв’язок цих витрат з господарською діяльністю і цілями відрядження. Оцінка характеру витрат на зустріч у ресторані завжди буде суб’єктивною, адже зустріч з партнером цілком можна було провести і без витрат на прийом їжі та алкогольних напоїв – ресторан не є єдино можливим варіантом організації зустрічі. Дуже ймовірно, що саме так і податківці будуть оцінювати такі витрати, тому розглянемо найбільш безпечні, але фіскальні варіанти.
Варіант 1. Вартість ресторанного рахунку можна віднести за рахунок добових відрядженого працівника – адже це витрати на його харчування. У такому разі сам рахунок не потрібно долучати до авансового звіту. Якщо на підприємстві встановлені добові менші, ніж 0,1 розміру МЗП (по Україні) або 80 євро (за кордоном), то для цього відрядження їх можна збільшити до цих меж.
Варіант 2. Щодо варіанту 1 виникає слушне зауваження: цей рахунок включав замовлення двох осіб – працівника і його гостя. В такому разі «гостьову» частину рахунка або й всю його суму можна компенсувати працівнику у вигляді премії (приміром, за високий рівень виконання завдань у відрядженні). Проте пам’ятаємо, що премія оподатковується так само, як і зарплата – ПДФО, ВЗ та ЄСВ, і відображається у додатках Д1 та 4ДФ єдиної звітності як зарплата. У цьому випадку рахунок до авансового звіту не долучається.
Варіант 3. Ресторанний рахунок можна долучити до авансового звіту працівника, включаючи алкоголь, і відшкодувати ці витрати працівнику. На думку автора, витрати на алкоголь і витрати на харчування однаково не пов’язані з господарською діяльністю підприємства – адже зустріч могла відбутися і без візиту до ресторану, і не можна довести, що саме цей прийом їжі з алкоголем позитивно вплинув на відносини з партнером. Тому відшкодування витрат на візит до ресторану доведеться оподаткувати ПДФО та ВЗ за правилами пп. 170.9 ПКУ як надміру витрачені кошти. До речі, щодо алкоголю є пряма норма пп. 170.9.1 ПКУ – до оподатковуваного доходу завжди включається вартість алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
Вищенаведені варіанти не несуть податкових ризиків, але вимагають додаткових витрат на оподаткування або використання суми добових, що не сподобається самому працівнику.
Для того, щоб віднести вартість харчування (крім алкоголю) до витрат на відрядження і не оподатковувати її як надміру витрачені кошти, потрібно довести, що у працівника не було іншого варіанту виконати доручення. Але, на думку автора, на практиці це буде складно.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс
Передплатити
