• Посилання скопійовано

Працівник помер за кордоном: як оформити?

Працівник працював дистанційно за кордоном і помер. Родичі вирішили поховати його там. Для виплати остаточного розрахунку прислали фото заяви дружини на отримання грошей, номер платіжної картки і Виписку з реєстру про смерть Республіки Словенії. Чи має право підприємство розрахувати працівника за вказаними документами?

Згідно з ст. 4 Закону №2398, державну реєстрацію актів цивільного стану громадян України, які проживають або тимчасово перебувають за кордоном, проводять дипломатичні представництва і консульські установи України.

Відповідно до пп. 3 Інструкції №90/5/191, реєстрація смерті громадян України, померлих за кордоном, провадиться консулом за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті, виявлення тіла померлого або за місцем поховання.

Реєстрація смерті провадиться за письмовою заявою родичів померлого, компетентних органів країни перебування, адміністрації медичного закладу, у якому настала смерть, та інших осіб на підставі:

  • медичного документа про смерть, виданого медичним закладом;
  • довідки про смерть, виданої компетентними органами держави перебування.

Ці документи додаються до актового запису про смерть. Свідоцтво про смерть видається близьким родичам померлого, або надсилається разом з паспортним документом померлого до Міністерства закордонних справ України для передачі зазначеним вище особам.

На підставі актового запису про смерть консул видає довідку про смерть до органів соціального захисту населення для одержання допомоги на поховання, про що робиться відмітка в графі «Для відміток» актового запису про смерть та проставляється підпис заявника.

Крім того, інформація про померлих громадян подається консульською установою і державним податковим інспекціям у визначеному законодавством порядку.

Відомості, зазначені в актових записах про народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть, складених дипломатичними представництвами і консульськими установами України на паперових носіях та в електронному вигляді,

вносяться до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в м. Києві протягом семи робочих днів з дня надходження першого примірника актового запису (ч. 3 ст. 12 Закону №2398).

З вищезазначено стає зрозуміло, що факт смерті працівника, який працював дистанційно перебуваючи за кордоном, має бути зафіксовано консульською установою України про що буде внесено відомості до Державного реєстру актів цивільного стану і тоді буде українське свідоцтво про смерть.

Проте, скоріш за все, родичі цього не знали, тож підприємству було надано Виписку з реєстру про смерть Республіки Словенії. А зважаючи на те, що вони в Україну не повертаються, то й забрати українське свідоцтво, щоб надати його копію на підприємство, немає кому.

В будь-якому випадку, рекомендуємо подати заяву в консульство тієї країни, де помер працівник для реєстрації факту смерті. Це дозволить в майбутньому отримати свідоцтво про смерть в країні постійного проживання померлого.

Свого часу, була укладена Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, підписана 05.10.1961 року в м. Гаага. Відповідно до Закону "Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів"№2933-ІІІ наша держава приєдналася до Конвенції, що набула чинності з 22.12.2003 р. Серед договірних держав є і Республіка Словенії.

Відповідно до статті 1 Конвенції відміна вимоги легалізації іноземних документів поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави.

Тож, Виписка з реєстру про смерть працівника Республіки Словенії, якщо вона має печатку та підпис уповноваженої особи, має однакову юридичну силу для обох договірних сторін без потреби додаткової легалізації.

Отже, робимо висновок: якщо копія виписки з реєстру відповідним чином оформлена, можна здійснити її звичайний переклад на українську мову і це буде законною підставою для звільнення працівника на підставі п. 8-2 ч. 1 ст. 36 КЗпП та проведення остаточного розрахунку. Щодо перерахування коштів дружині за фото-заявою, вважаємо, що можна (її потрібно роздрукувати і підкласти до пакету документів) але в подальшому краще замінити оригіналом, який можна надіслати поштою на адресу підприємства з будь-якої країни.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс

Передплатити

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Трудові відносини»

  • Стаття 15 Угоди з Німеччиною у 2026 році: право роботодавця на застосування (аудіоверсія)
    Підприємство у січні 2026 року уклало трудовий договір із працівницею - громадянкою України, яка дистанційно працює з Німеччини, є податковим резидентом ФРН у 2026 році, перебуває там понад 183 дні та не є ФОП. Роботодавець не має постійного представництва у ФРН. Чи може підприємство як податковий агент самостійно застосувати статтю 15 Угоди між Україною та ФРН про уникнення подвійного оподаткування?
    Сьогодні 07:1716
  • Оплати праці учнів ПТУ під час виробничої практики (аудіоверсія)
    Який порядок оподаткування сум, зароблених студентом ПТУ на практиці у 2026 році, якщо за договором 50% коштів перераховується навчальному закладу? Як розраховуються ці 50%, які податки утримуються та чи нараховується ЄСВ?
    12.05.202636
  • Лікарняний і норматив осіб з інвалідністю: чи зараховувати працівника за березень? (аудіоверсія)
    Працівнику встановлено інвалідність з 12.03.2026 р. Засідання МСЕК відбулося 19.03.2026 р., виписку МСЕК він надав роботодавцю 20.03.2026 р. З 12.03.2026 по 19.03.2026 р. працівник був на МСЕК, цей період лікарняним не оплачено. 20.03.2026 р. він вийшов на роботу, а з 21.03.2026 по 31.03.2026 р. знову перебував на лікарняному. Лікарняні за цей період буде оплачено у квітні. За робочий день 20.03.2026 р. йому нараховано зарплату 1368,18 грн.Чи враховувати такого працівника у СКШП осіб з інвалідністю за березень 2026 року для виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю?
    12.05.202652
  • Лікарняний у місяці прийняття на роботу та врахування премій (аудіоверсія)
    Який період береться для розрахунку середньої заробітної плати, якщо працівник відпрацював менше місяця (прийнятий 11.03.2026 р., лікарняний з 07.04.2026 р.), та чи включається премія, нарахована у квітні, до цього розрахунку?
    12.05.202640
  • Оплата лікарняних під час простою: відображення в заяві-розрахунку (аудіоверсія)
    Як правильно розрахувати та відобразити в заяві-розрахунку два листки непрацездатності (31.03–04.04 та 31.03–08.04), якщо з 03.04.2026 р. на підприємстві оголошено простій з оплатою 2/3 окладу, а працівники перебувають удома?
    11.05.202625