• Посилання скопійовано

Переведення всіх працівників на неповний робочий час: чи потрібно змінювати штатний розпис?

Як правильно оформити штатний розпис підприємства при переведенні всіх працівників на умови неповного робочого часу на період воєнного стану (2/3 від звичайної тривалості 8-годинного робочого дня)? Який розмір посадових окладів вказати - 100% окладів, або 2/3 від повного окладу? Який вказати місячний фонд заробітної плати - із розрахунку 100% окладів або із розрахунку 2/3 окладів?

Розглянемо, як не змінювати штатний розпис

У випадку переведення працівників на умови неповного робочого часу на період воєнного стану, вносити зміни до штатного розпису не потрібно.

Відповідно до ст. 56 КЗпП за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Тож роботодавець згодом може встановити працівникам неповний робочий день. Це для працівників буде зміною істотних умов праці згідно зі ст. 32 КЗпП. Проте, звертаємо увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону №2136 у період дії воєнного стану норми ст. 32 КЗпП  щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються. 

Отже, в зазначеному випадку, буде достатньо наказу, виданого напередодні переведення працівників на неповний робочий день, з обґрунтуванням причини зміни умов праці та зазначивши період запровадження (на час воєнного стану до дня його припинення або скасування воєнного стану) з ознайомленням працівників під підпис.

А з наступного дня після скасування воєнного стану або у разі потреби підприємство зможе повернутися до звичайного режиму роботи без видання додаткового наказу.

При цьому зарплата працівників розраховуватиметься пропорційно відпрацьованому часу (тому, що відповідає табелю обліку робочого часу).

 

Розглянемо, як відбувається зміна штатного розпису

Законодавством не передбачено єдиних стандартів штатного розпису, тому він може мати довільну форму (окрім бюджетних установ та організацій, які складають документ за формою відповідно до Наказу Мінфіну від 28.01.2002 р. №57).

Одним із законодавчих документів, в якому згадується штатний розпис, є Господарський кодекс України. Зокрема ч. 3 ст. 64 ГКУ передбачено, що підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

 

Варіант І. Запровадження «0,5», «0,7» тощо штатної одиниці

Розробку штатного розкладу потрібно проводити, спираючись на внутрішні організаційно-нормативні документи: діючу структуру з чисельністю працівників, положення з оплати праці.

Оскільки, у штатному розписі підприємства визначається чисельність працівників за кількістю штатних одиниць за кожною передбаченою штатним розписом посадою (професією). Звертаємо увагу, що посади (професії) в штатному розписі мають бути визначені з дотриманням Класифікатора професій.

Однак кількість штатних одиниць за відповідними посадами у штатному розписі не завжди обчислюється цілою штатною одиницею, тобто, якщо підприємство невелике або за посадою, на яку приймається працівник потрібно виконувати невеликий обсяг, то у штатному розписі може бути зазначено 0,5 штатної одиниці. Для цього підприємство може скористатися Методикою розрахунку чисельності окремих категорій працівників на основі норм з праці, затвердженого Наказом Мінпраці від 04.09.2000 р. №222; Міжгалузевими нормативами чисельності працівників бухгалтерського обліку, затвердженими Наказом Мінсоцполітики від 26.09.2003 р. №269; Міжгалузевими нормативами чисельності працівників юридичної служби, затвердженими Наказом Мінсоцполітики від 11.05.2004 р. №108 та ін.

Розмір 2/3 від окладу в штатному розписі не можна. Розрахунок у розмір 2/3 тарифної ставки від встановленого працівникові окладу проводиться у випадку простою згідно зі ст. 113 КЗпП.

Щодо місячного фонду заробітної плати зазначимо таке. Фонд заробітної плати на місяць складається з сум посадового окладу, доплат та надбавок. Визначається він за кожною посадою окремо. Щоб визначити фонд заробітної плати на рік за кожною посадою, потрібно помножити місячний фонд на відповідну кількість місяців. 

У випадку, якщо для посади у штатному розписі передбачено не цілу штатну одиницю, а її частинку, то:

  • у графі «Кількість штатних одиниць» вказується «0,5», «0,7» тощо;
  • у графі «Фонд заробітної плати» зазначається зарплата, що припадає на цю частинку;
  • у графі «Посадовий оклад»  - вказується сума цілого окладу.

Вказані зміни до штатного розпису керівник підприємства може затвердити особисто або наказом. Наказ доречний, якщо штатний розпис змінюють упродовж року або є додаткові вказівки про введення документа в дію (п. 3 гл. 6 розділу ІІ Правил №1000/5).

 

Варіант ІІ. У штатному розписі наводяться тільки цілі штатні одиниці

За цим варіантом для посади у штатному розписі завжди передбачається ціла штатна одиниця, тоді:

  • у графі «Кількість штатних одиниць» вказується «1»;
  • у графі «Фонд заробітної плати» зазначається зарплата, що припадає на відповідну частину місячного посадового окладу залежно від зайнятості працівника – повної чи неповної;
  • у графі «Посадовий оклад»  - вказується сума цілого окладу.

Місячний фонд оплати праці у зазначеному випадку, визначатиметься за правилом роз’ясненим вище.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс

Передплатити

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Трудові відносини»

  • Стаття 15 Угоди з Німеччиною у 2026 році: право роботодавця на застосування (аудіоверсія)
    Підприємство у січні 2026 року уклало трудовий договір із працівницею - громадянкою України, яка дистанційно працює з Німеччини, є податковим резидентом ФРН у 2026 році, перебуває там понад 183 дні та не є ФОП. Роботодавець не має постійного представництва у ФРН. Чи може підприємство як податковий агент самостійно застосувати статтю 15 Угоди між Україною та ФРН про уникнення подвійного оподаткування?
    Сьогодні 07:1716
  • Оплати праці учнів ПТУ під час виробничої практики (аудіоверсія)
    Який порядок оподаткування сум, зароблених студентом ПТУ на практиці у 2026 році, якщо за договором 50% коштів перераховується навчальному закладу? Як розраховуються ці 50%, які податки утримуються та чи нараховується ЄСВ?
    12.05.202638
  • Лікарняний і норматив осіб з інвалідністю: чи зараховувати працівника за березень? (аудіоверсія)
    Працівнику встановлено інвалідність з 12.03.2026 р. Засідання МСЕК відбулося 19.03.2026 р., виписку МСЕК він надав роботодавцю 20.03.2026 р. З 12.03.2026 по 19.03.2026 р. працівник був на МСЕК, цей період лікарняним не оплачено. 20.03.2026 р. він вийшов на роботу, а з 21.03.2026 по 31.03.2026 р. знову перебував на лікарняному. Лікарняні за цей період буде оплачено у квітні. За робочий день 20.03.2026 р. йому нараховано зарплату 1368,18 грн.Чи враховувати такого працівника у СКШП осіб з інвалідністю за березень 2026 року для виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю?
    12.05.202653
  • Лікарняний у місяці прийняття на роботу та врахування премій (аудіоверсія)
    Який період береться для розрахунку середньої заробітної плати, якщо працівник відпрацював менше місяця (прийнятий 11.03.2026 р., лікарняний з 07.04.2026 р.), та чи включається премія, нарахована у квітні, до цього розрахунку?
    12.05.202640
  • Оплата лікарняних під час простою: відображення в заяві-розрахунку (аудіоверсія)
    Як правильно розрахувати та відобразити в заяві-розрахунку два листки непрацездатності (31.03–04.04 та 31.03–08.04), якщо з 03.04.2026 р. на підприємстві оголошено простій з оплатою 2/3 окладу, а працівники перебувають удома?
    11.05.202625