Звільнення щодо переведення: що робити з компенсацією?

Ситуація та запитання:

При наданні відпустки на підприємстві «2»: 

• коштів на виплату достатньо;
• коштів частково не вистачає;
• кошти використані не всі. 

1. Які нарахування та податки на підприємствах «1» і «2»? 

2. Як відобразити такі операції в Об'єднаному звіті на підприємстві «1» і на підприємстві «2»?

Відповідь:

У разі звільнення працівника по переведенню на інше підприємства чинне законодавство не дозволяє переводити дні невикористаної відпустки та компенсації за них на інше підприємство. Пояснимо чому:

Закон №2352 виключив ст. 81 КЗпП та ч. 3 ст. 24 Закону про відпустки. 

Раніше  ст. 81 КЗпП було передбачено, що за бажанням працівників, переведених на роботу з одного підприємства на інше, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації, щорічна відпустка повної тривалості надається до настання шестимісячного терміну безперервної роботи після переведення.

Також раніше ч. 3 ст. 24 Закону про відпустки передбачала, що у разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна була бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник.

Наразі, після 19.07.2022 р. ці норми виключені.

На сьогодні

Переведення працівника за його згодою на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду є підставою для припинення трудового договору (п. 5 ст. 36 КЗпП). Тож, на новій роботі працівник укладає інший трудовий договір.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону №2136, у разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація відповідно до ст. 24 Закону про відпустки.

Отже, на сьогодні, у зв’язку з виключеними нормами, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, на підставі ст. 83 КЗпП та ст. 24 Закону про відпустки.

Висновок

Таким чином, враховуючи ситуацію, що розглядається, при звільненні працівника за переведенням підприємство «1» повинно було не тільки нарахувати/утримати та сплатити податки до відповідних бюджетів, але й виплатити компенсацію працівнику у день звільнення, а не перераховувати її на підприємство «2». Оскільки підприємство «2» з 19.07.2022 р. не несе жодних зобов’язань щодо відносин, які були у працівника з підприємством «1», зокрема, оприбутковувати компенсаційну виплату для нового працівника та виплачувати її, так і немає обов’язку надавати новому працівнику щорічну основну відпустку повної тривалості до закінчення 6-місячного терміну його роботи. 

Отже, перерахована сума компенсації на підприємство «2» вважатиметься помилково перерахованою, яку потрібно повернути. Так підприємству «1» вдасться уникнути штрафу у розмірі 1 МЗП (за кожне порушення) за порушення інших вимог законодавства про працю (абз. 9 ч. 2 ст. 265 КЗпП). 

Також підприємству «1» потрібно перерахувати суму компенсації звільненому працівнику та нарахувати середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст. 117 КЗпП), оскільки було порушено ст. 116 КЗпП. 

Відповідно і обов’язок щодо відображення нарахування та виплати компенсації та податків з неї в Об’єднаній звітності покладається на підприємство «1» та відображається у відповідних додатках як заробітна плата.

Несвоєчасний розрахунок зі звільненим працівником може призвести до штрафів, а саме:

• посадових осіб роботодавця можуть притягти до адміністративної відповідальності згідно зі ст. 41 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі від 30 до 100 НМДГ (від 510 до 1 700 грн);
• до роботодавця можуть застосувати фінансову відповідальність у вигляді штрафу згідно з ст. 265 КЗпП. При затримці розрахунку не більше місяця штраф становитиме 1 МЗП згідно з абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП. При затримці виплати більш ніж на один місяць,-  штраф 3 МЗП, установленої на момент виявлення порушення, згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП.

Звертаємо увагу, якщо роботодавець не виплатить належних працівникові коштів у день звільнення і середнього заробітку за час затримки розрахунку, то колишній працівник має право звернутися до суду, на підставі ст. 233 КЗпП.