Чи зберігається середній заробіток за працівником, який виконує обов'язки присяжного?

Нормативне регулювання

Відповідно до ст. 68 Закону про судоустрій і статус суддів:

• присяжним за час виконання ними обов’язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу;
• присяжним відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові. Зазначені виплати здійснюються за рахунок коштів бюджетної програми на здійснення правосуддя територіальними управліннями Державної судової адміністрації України за рахунок коштів держбюджету;
• за присяжними на час виконання ними обов’язків у суді за місцем основної роботи зберігаються всі гарантії та пільги, визначені законом. Час виконання присяжним обов’язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу. Трудовий стаж - це періоди офіційної роботи, які підтверджуються записами в трудовій книжці;
• звільнення присяжного з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов’язків у суді не допускається.

На час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку (див. ст. 119).

У своєму листі Мінекономіки від 24.03.2023 р. №4706-05/12895-09 зазначило, що:  «Гарантії, передбачені частиною першою статті 119 КЗпП можуть бути застосовані в повному обсязі лише в тому випадку, якщо спеціальним законодавством передбачено здійснення цих обов’язків в робочий час та одночасно передбачаються гарантії щодо збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку».

Тобто Мінекономіки непрямо, але зазначило, що права на середній заробіток у працівника, який виконує обов’язки присяжного немає.

І ось тут є цікавий момент, у  Постанові Одеського апеляційного суду від 22.07.2024 року  у  справі №523/719/23 зазначено, що винагорода, яку отримує присяжний не є зарплатою, так як немає трудових відносин, і відповідно в 4ДФ це інші доходи (код 127). Враховуючи зазначене у працівника немає страхового стажу.

Хоча немає прямої норми та на думку консультанта працівник має право на середній заробіток, що дозволить забезпечити страховий стаж, який розраховується в загальному порядку.

Відповідно до пп. 2 Порядку №100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата. Якщо підприємство прийме рішення виплачувати середній заробіток, то потрібно буде розрахувати середньогодинну за час перебування в суді.

Як відобразити у табелі?

Відсутність працівника на час виконання ним обов’язків присяжного повинна бути належним чином відображена у табелі обліку використання робочого часу. У своєму листі Мінекономіки від 24.03.2023 р. №4706-05/12895-09 дало рекомендації щодо відображення у табелі працівника - присяжного. 

Так, час відсутності працівника під час виконання ним обов’язків присяжного повинен обліковуватися як "інший невідпрацьований час, передбачений законодавством (виконання державних і громадських обов’язків, допризовна підготовка, військові збори, донорські, відгул і т. ін.)", буквений код "ІН", цифровий код "22".

Висновки:

Збереження заробітку: За ст. 119 КЗпП середній заробіток зберігається за час виконання обов’язків присяжного, але Мінекономіки (лист від 24.03.2023) ставить це під сумнів;

Винагорода і стаж: Винагорода присяжного — не зарплата (Постанова від 22.07.2024, код 127 у 4ДФ), не формує страховий стаж, але середній заробіток від роботодавця зараховується до стажу;

Табель: Час виконання обов’язків присяжного позначається в табелі кодом "ІН" (22), за рекомендацією Мінекономіки.