Табелювання працівника: основний та сумісник

Чи можна табелювати працівника на основному місці роботи з 09:00 до 18:00, а по сумісництву - з 18:00 до 22:00 з понеділка по п'ятницю?

Відповідно до ст. 102-1 КЗпП, сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця - фізичної особи.

Працювати на умовах сумісництва працівник може на тому ж самому підприємстві, що є його основним місцем роботи, це внутрішнє сумісництво, або на іншому підприємстві, яке не є його основним місцем роботи – це зовнішнє сумісництво.

У табелі має бути відображено фактичне використання робочого часу. Облік використання робочого часу здійснюється за кожний робочий день (зміну). Кількість відпрацьованого часу слід заповнювати у годинах. 

Згідно до ст. 57 КЗпП час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством.

Трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням роботодавця і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил (ст. 142 КЗпП).

Тож, якщо режим щоденної роботи визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, то працівники мають його дотримуватися.

Отже, якщо основне місце роботи і місце роботи на умовах сумісництва (внутнішнє) знаходяться на одному підприємстві, то в табелі його роботу відображають двома рядками: окремо обліковується робочий час за основним місцем роботи з 09:00 до 18:00 і окремо — за сумісництвом з 18:00 до 22:00. Тобто табелювання за основним місцем роботи з 09:00 до 18:00 і за сумісництвом - з 18:00 до 22:00 можливе.

За сумісництвом (зовнішнім) потрібно враховувати час на дорогу (30 хв., 1 год., 2 год., інше) від основного місця роботи до місця роботи за сумісництвом. Наприклад, якщо працівник за основним місцем роботи працює повний робочий час з 9:00 до 18:00, то за сумісництвом (зовнішнім) свої 4 години при п’ятиденному робочому тижні, він може працювати, наприклад, з 19:00 до 23:00 (якщо час на переміщення між роботами до 1 години), оскільки це різні підприємства, то потрібно враховувати час на дорогу. Протабелювати працівника-сумісника з 18:00 до 22:00 з понеділка по п'ятницю можна в тому випадку, якщо роботи поряд і час на дорогу не витрачається. 

У випадку, якщо працівник дистанційник, то він розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором (ст. 60-2 КЗпП). При цьому у табелі обліку відображається фактично відпрацьований працівником час. Тож, протабелювати сумісника-дистанційника, якому встановлена погодинна оплата праці, можна буде з 18:00 до 22:00 з понеділка по п'ятницю, якщо цей час не співпадає з роботою за основним місцем роботи. 

Тобто якщо працівник за основним місцем роботи повинен працювати з 9:00 до 18:00, то за сумісництвом працівник може працювати або до 9 години, або після 18, або протягом будь-яких годин доби у дні, які є вихідними за основним місцем роботи, або, за потреби, працівнику можна встановити індивідуальний графік роботи.

Чи не треба нараховувати вечірні і нічні?

Законодавство передбачає доплату за роботу у вечірній та нічний час тільки при багатозмінному режимі роботи. Тобто доплата проводиться таким працівникам, які працюють позмінно або подобово.

Працівнику суміснику, за час роботи з 18:00 (19:00) до 22:00 (23:00), доплату за роботу у вечірній, а тим паче за нічний час не проводиться.