• Посилання скопійовано

Сумісник: графік роботи та оплата праці

На підприємстві працює сумісник по дві години на день з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу. Як правильно нараховувати зарплату суміснику, якщо його робота консультативно організаційна і не можливо визначити конкретний обсяг виконаної роботи? Як правильно відображати такого працівника у графіку виходу на роботу і штатному розписі у викладеній ситуації?

Ситуація:

Заплата розраховувалася від посадового окладу (оклад/на планові години повної ставки х на кількість фактично відпрацьованих годин (10000/176х44=2500). У штатному розписі зазначено: кількість штатних одиниць 0,25, посадовий оклад з розрахунку на повну штатну одиницю 10000 грн; фонд оплати праці (10000х0,25) – 2500 грн. У графіку виходу на роботу проставлявся час з 9 до 18 годин (малося на увазі, що працівник відпрацює будь-які 2 години у цей проміжок часу). У змінах до Закону про оплату праці (прийнятий законопроект № 7251), де у ст. 19 зазначається: працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

 

Відповідь:

Законом № 2352 внесено, зокрема зміни до ст. 19 Закону про оплату праці, яким врегульовано прогалину в законодавстві щодо визначення сумісництва. Відтепер сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників. Зміни набрали чинності 19 липня 2022 р.

Що стосується ч. 2 ст. 19 Закону про оплату праці про те, що працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу, то вона була і в попередніх редакціях цього Закону. 

 

Графік виходу на роботу 

Працівнику, який працює за сумісництвом та виконує консультативно організаційну роботу потрібно складати гнучкий графік роботи.

Відповідно до ст. 60 КЗпП гнучкий режим робочого часу - це форма організації праці, за якою допускається встановлення іншого режиму роботи, ніж визначений правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи іншої, встановленої на певний обліковий період (тиждень, місяць, квартал, рік тощо), норми тривалості робочого часу.

Гнучкий режим робочого часу передбачає:

1) або фіксований час, протягом якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки. При цьому може передбачатися поділ робочого дня на частини;

2) або змінний час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу;

3) час перерви для відпочинку і харчування.

Таким чином, в даному випадку, доречно суміснику ввести гнучкий графік роботи зі змінним часом. 

В даній ситуації, роботодавець у графіку виходу на роботу працівника проставляв час з 9 до 18 годин (маючи на увазі, що працівник відпрацює будь-які 2 години у цей проміжок часу). Але ж працівник насправді не працює з 9 до 18 години. Тим більше, що ч. 9 ст. 60 КЗпП передбачено, що роботодавець зобов’язаний ознайомити працівників з умовами та специфікою гнучкого режиму робочого часу не менше ніж за два місяці до запровадження такого режиму, забезпечити облік відпрацьованого часу та ефективний контроль за найбільш повним і раціональним використанням робочого часу працівником.

Тобто роботодавець має обов’язок щодо забезпечення обліку відпрацьованого часу та контроль за використанням робочого часу працівником. 

Отже, у гнучкому графіку зі змінним часом обов’язково потрібно зазначати години роботи, наприклад з 10:00 до 12:00; 15:00 до 17:00 чи навіть з 10:00 до 11:00 + 16:00 до 17:00. Тобто працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах змінного часу, щоб відпрацювати встановлену норму тривалості робочого часу 10 годин на тиждень, а роботодавець обліковує ці години та контролює.

Нагадаємо, що робота за сумісництвом — це інша робота і графіки роботи та табель обліку робочого часу складаються окремо від основної роботи, навіть якщо працівник працює за сумісництвом в одній установі чи підприємстві.

 

Штатний розпис

Законодавством не передбачено єдиних стандартів штатного розпису, тому цей документ може мати довільну форму (окрім бюджетних установ та організацій, які складають документ за формою відповідно до Наказу Мінфіну № 57).

Одним із законодавчих документів, в якому згадується штатний розпис, є Господарський кодекс України. Зокрема, ч. 3 ст. 64 ГКУ передбачено, що підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

У штатному розписі підприємства визначається чисельність працівників за кількістю штатних одиниць за кожною передбаченою штатним розписом посадою (професією). Однак кількість штатних одиниць за відповідними посадами у штатному розписі не завжди обчислюється цілою штатною одиницею, тобто, якщо підприємство невелике або за посадою, на яку приймається працівник потрібно виконувати невеликий обсяг, то у штатному розписі може бути зазначено 0,5 і 0,25 штатної одиниці.

 

Оплата праці

При розрахунку основної зарплати за фактично відпрацьований час працівнику з місячною тарифною ставкою (окладом) використовується саме показник кількості фактично відпрацьованих днів (а не годин) протягом місяця. 

Отже, працівнику, прийнятого на роботу за сумісництвом оплата праці здійснюватиметься за окладом 10000,00 грн згідно з штатним розписом, за умови відпрацювання всіх робочих днів за фактично виконану роботу (ст. 102-1 КЗпП та ст. 19 Закону про оплату праці), відображену в табелі обліку робочого часу. Це за умови оформлення працівника за сумісництвом на повну ставку (100% посадового окладу).

А якщо працівника прийнятого на роботу за сумісництвом, встановлено режим неповного робочого дня (2 години на день) з понеділка по п’ятницю (обіймає 0,25 штатної одиниці), з двома вихідними: субота та неділя,  тобто 10 годин на тиждень, то вiн повинен одержати заробiтну плату в розмiрi, не меншому вiд законодавче встановленого мiнiмального розмiру заробiтної плати, пропорцiйно до вiдпрацьованого часу (ст. 56 КЗпП та ч. 5 ст. 3-1 Закону про оплату праці) або частини посадового окладу (0,25%) за фактично відпрацьований час, тобто у розмірі 2500,00 грн.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Щербина Світлана

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Трудові відносини»

  • Не проведено інвентаризацію резерву відпусток у 2023 році: які наслідки?
    У І кварталі 2024 року було використано відпусток за 2023 рік більше, ніж нараховано резерву в 2023 р., тобто на кінець 2023 року не проведена інвентаризація резерву відпусток, не визначено кількість днів невикористаних днів відпустки, відповідно немає залишку резерву в балансі. Фактично це проведено і нараховано в І кварталі 2024 р. Як виправити помилку, щоб витрати по резерву відпусток 2023 р. зарахувати в 2024 р.?
    29.04.202450
  • Звільнення та прийняття на роботу в одному місяці: складаємо додаток 1 єдиної звітності?
    Працівник в одному місяці був звільнений (з ознакою наявності трудової книжки) , а наступного дня знову прийнятий на неповний робочий час за сумісництвом без наявності трудової книжки. Як показати такі зміни в графі 14 додатку 1 – кількість днів перебування у трудових відносинах?
    26.04.202493
  • Як при звільненні працівника утримати відпускні, що були виплачені йому наперед?
    Внаслідок помилки в підрахунку кількості днів відпустки, на які має право працівник, в 2024 він «відпочив наперед» на 16 календарних днів. Тепер раптово написав заяву на звільнення день в день, і на роботу більше не виходить. Чи відноситься така помилка до лічильної і яким чином можна утримати/повернути законним шляхом з працівника кошти за незароблені дні щорічної основної відпустки?
    26.04.2024475
  • Оплата дня огляду на МСЕК під час тривалого лікарняного
    Працівник перебував на лікарняному з 18.12.2023 р. до 11.04.2024 р. включно. З 11.04.2024 р. йому надано другу групу інвалідності (надав довідку МСЕК). Чи підлягає оплаті останній день лікарняного (11 квітня), який також є і датою присвоєння інвалідності?
    25.04.202446
  • Допомога на лікування працівника під час призупинення з ним дії трудового договору
    Чи може працівник, з яким призупинено дію трудового договору, отримати від підприємства допомогу на лікування у вигляді оплати послуг медичному закладу? Які податкові наслідки у разі отримання такої допомоги?
    22.04.202429