Оплата праці при невиконанні норм виробітку

Відразу зазначимо, що оплата праці працівників, яким установлено посадові оклади (місячні тарифні ставки), при виконанні місячної норми праці має бути не нижче МЗП у місячному розмірі. Якщо працівникам установлено погодинну оплату праці, за умови виконання годинної норми праці (обсягу робіт) має бути не нижче МЗП у погодинному розмірі. 

Також про відрядну форму оплати праці ми писали тут, про штатний розпис відрядникам писали тут.

Порядок оплати праці

При відрядній системі оплати праці розмір винагороди визначається пропорційно обсягу виконаної роботи. При цьому працівник не звільняється від обов'язку виконувати згідно з  режимому роботи встановлену норму тривалості робочого часу. 

Відповідно до умов встановлених ст. 90 КЗпП при відрядній оплаті праці розцінки визначаються виходячи з установлених розрядів роботи, тарифних ставок (окладів) і норм виробітку (норм часу). Відрядна розцінка визначається шляхом ділення погодинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на погодинну (денну) норму виробітку. Відрядна розцінка може бути визначена також шляхом множення погодинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на встановлену норму часу в годинах або днях. 

Згідно з вимогами ст. 96 КЗпП мінімальна тарифна ставка встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року (з 1 січня 2021 р. та з 1 січня 2022 р. – 2481 грн).

Застосування відрядної розцінки, виходячи з установленого розряду роботи, норми виробітку (норми часу), з розміру тарифної ставки 2481 грн, чи в іншому розмірі меншому за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати – 6500 грн, не звільняє роботодавця від виконання вимог, встановлених статтею 3-1 Закону про оплату праці.

Для застосування цієї норми для відрядників, потрібно:

забезпечення мінімальної заробітної плати за виконану працівником місячну (годинну) норму праці не нижче мінімальної заробітної плати в місячному розмірі;

при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці пропорційно до виконаної норми праці, проведенням доплати до рівня мінімальної заробітної плати пропорційно до виконаної норми праці. 

Оплата праці при невиконанні норм виробітку

Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника (ст. 21 Закону про оплату праці). В таких випадках доведення наявності вини працівника, що призвела до зменшення розміру заробітної плати, покладається на роботодавця. 

Вина працівника може виражатися в порушенні ним трудової і технологічної дисципліни, правил та інструкцій, що регламентують виконання роботи. Вина працівника виключається, якщо роботодавцем не забезпечено нормальних умов праці якими вважаються: справний стан машин, верстатів і пристроїв; належна якість матеріалів та інструментів, необхідних для виконання роботи, і їх вчасне подання; вчасне постачання виробництва електроенергією, газом та іншими джерелами енергоживлення; своєчасне забезпечення технічною документацією; здорові та безпечні умови праці (додержання правил і норм з охорони праці, необхідне освітлення, опалення, вентиляція, усунення шкідливих наслідків шуму, випромінювань, вібрації та інших факторів, які негативно впливають на здоров'я робітників, і т. ін.), а також інші причини: стан здоров’я працівника, обставини форс-мажору тощо. 

При невиконанні норм виробітку не з вини працівника оплата провадиться за фактично виконану роботу. Місячна заробітна плата в цьому разі не може бути нижчою від двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу). 

При невиконанні норм виробітку з вини працівника оплата провадиться відповідно до виконаної роботи (ст. 111 КЗпП). При виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника, оплата праці по її виготовленню не може бути нижчою від двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу). Брак виробів, що стався внаслідок прихованого дефекту в оброблюваному матеріалі, а також брак не з вини працівника, виявлений після приймання виробу, оплачується цьому працівнику нарівні з придатними виробами (ст. 112 КЗпП).

Отже, якщо працівником не виконано місячну норму праці, то оплата його праці здійснюється пропорційно відпрацьованій нормі праці або залежно від виробітку і може бути меншою мінімальної заробітної плати, але не нижчою від двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу). При цьому у роботодавця залишається обов’язок щодо сплати ЄСВ з МЗП, якщо для працівника це основне місце роботи.

Для кращого сприйняття вищезазначеної інформації розглянемо приклад.

Приклад. Працівник з відрядною оплатою праці відпрацював установлену норму робочого часу повністю, але не виконав норму. Швачці встановлено місячну норму праці – 200 шт. дитячих комбінезонів, а вона фактично пошила 150 шт. За виконану місячну норму праці встановлено оклад 6700,00 грн.

Зарплата швачки за відпрацьований час становитиме: 5025,00 грн (6700,00 грн: 200 шт. х 150 шт.).

Отже, для швачки, якій установлено відрядну оплату, місячною нормою є певний обсяг роботи, який необхідно зробити в розрахунку на місяць (а не кількість годин). І якщо нею за місяць не виконано норми, то рівень зарплати може бути менше МЗП 6500,00 грн. Якщо відрядну розцінку встановлено на базі тарифної ставки, яка не менша за МЗП, то потреби у нарахуванні доплати до МЗП не виникатиме.

Тож, перебування швачки увесь час на роботі ще не гарантує їй повного розміру місячної зарплати, оскільки при відрядній оплаті праці відпрацьований час не має значення.

Встановлення нових норм праці

Роботодавець, як суб'єкт організації оплати праці, не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством (ст. 22 Закону про оплату праці). Законодавче підвищення розміру мінімальної заробітної плати не є підставою для зміни відрядних розцінок, в частині перегляду норм праці - норми виробітку, часу, обслуговування, чисельності. 

Норми праці встановлюються на невизначений строк і діють до моменту їх перегляду у зв'язку зі зміною умов, на які вони були розраховані. Норми праці підлягають обов'язковій заміні новими в міру проведення атестації і раціоналізації робочих місць, впровадження нової техніки, технології та організаційно-технічних заходів, які забезпечують зростання продуктивності праці.

Відповідно до вимог ст. 86 КЗпП роботодавець повинен роз'яснити працівникам причини перегляду норм праці, а також умови їх застосовування. Про запровадження нових і зміну чинних норм праці роботодавець повинен повідомити працівників не пізніше як за один місяць до запровадження.

Але після наведення порядку оплати праці відрядникам потрібно застосовувати норми щодо нарахування зарплати не нижче мінімальної, оскільки мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою для підприємств, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.