Які особливості працевлаштування іноземця?

Відповідно до ст. 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також мають такі самі обов’язки, як і громадяни України, – за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Крім того, КЗпП передбачено, зокрема, що трудові відносини іноземних громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях України, регулюються законодавством держави, в якій здійснене працевлаштування (наймання) працівника, та міжнародними договорами України. Тобто трудові відносини із іноземцем, що працевлаштовується в Україні, регулюються українським законодавством, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону про зайнятість, зазначено, що іноземці, що одержали дозвіл на імміграцію в Україну, мають право на зайнятість на підставах і в порядку, встановлених для громадян України. Детально про отримання дозволу, оплату праці іноземця та її оподаткування ми писали тут.

При цьому згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 3 Закону про зайнятість іноземці, які прибули в Україну для працевлаштування на визначений строк, приймаються працедавцями на роботу лише на підставі дозволу на застосування праці іноземців, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана ВРУ. Зазначений дозвіл не потрібно отримувати, коли приймають на роботу осіб перелічених в ч. 6 ст. 42 Закону про зайнятість:

• іноземцям, які постійно проживають в Україні;
• іноземцям, які набули статусу біженця відповідно до законодавства України або одержали дозвіл на імміграцію в Україну;
• іноземцям, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту або яким надано тимчасовий захист в Україні;
• в інших зазначених цією статтєю випадках.

При цьому, роботодавець може отримати дозвіл, за умови виплати заробітної плати у розмірі не менш як (ч. 3 ст. 42-1 Закону про зайнятість):

• п’ять мінімальних заробітних плат — іноземцям та особам без громадянства - найманим працівникам у громадських об’єднаннях, благодійних організаціях та закладах освіти, визначених у ст. 34, 37, 39, 41, 43, 48 Закону «Про освіту»;
• десять мінімальних заробітних плат — для всіх інших категорій найманих працівників .

Вимоги до мінімальної заробітної плати не застосовуються для особливих категорій іноземців та осіб без громадянства, які претендують на працевлаштування в Україні (іноземні високооплачувані професіонали, засновники та /або учасники. та або бенефіціари (контролери) юридичної особи, створеної в Україні, випускники університетів, що входять до першої сотні у світових рейтингах університетів, іноземні працівники творчих професій, іноземні ІТ-професіонали).

•  Про прийняття на роботу іноземця, який має посвідку на постійне місце проживання ми писали тут.

Звертаємо увагу, що вимоги про мінімального розміру оплати праці іноземця потрібно дотримуватися при отриманні дозволу на його працевлаштування. А от, якщо іноземець має  посвідку на постійне місце проживання, то оплата праці йому встановлюється як для громадянина України, тобто у розмірі не меншому 1 МЗП на місяць.

Крім того, на прийнятих на роботу іноземців потрібно на передодні подати повідомлення про прийняття на роботу, оскільки, як вже зазначали, на них розповсюджується законодавство України і жодних винятків не має. Також, відповідно до ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом або розпорядженням керівника підприємства.

Під час прийняття на роботу іноземець подає документи, зокрема:

• паспортний документ іноземця (наприклад, таким документом може бути посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту);
• довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків згідно з пп. 70.1 ПКУ.

Підрахунок кількості відпрацьованого часу працівниками іноземцями ведуть у табелі обліку робочого часу. Тобто, табель ведуть як на постійних, так і на тимчасових працівників.

Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства на посадових осіб та приватних підприємців накладається штраф від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн). У разі повторного вчинення протягом року — штраф від 1000 до 2000 нмдг (від 17000 до 34000 грн) (п. 3 та п. 4 ст. 41 КпАП).

Порушення посадовими особами підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, у тому числі іноземних СГД, що діють на території України, фізособами — підприємцями, які використовують найману працю, встановленого порядку працевлаштування, прийняття на навчання іноземців та осіб без громадянства, надання їм житла, а також інші порушення, якщо вони сприяють іноземцям та особам без громадянства в ухиленні від виїзду з України після закінчення терміну перебування або спрямовані на їх незаконну реєстрацію, оформлення документів на проживання - штраф на посадових осіб підприємств та фізосіб-підприємців від 100 до 200 нмдг (від 1700 до 3400 грн) (ст. 204 КпАП).

 ***

Також читайте тут, тут, тут та тут.