При розрахунку відпустки приватним підприємствам не заборонено користуватися Інструкцією №59 та Положенням №98, які розроблені для бюджетних установ.
Відповідно до п. 1 розділу І Інструкції №59 службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, установи та організації на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).
Тобто, поїздка працівника пов’язана з роботою в іншому місці вважається відрядженням.
Абзацом 1 п. 6 Постанови №98 зазначено, що строк відрядження визначається керівником, але не може перевищувати в межах України 30 календарних днів.
Крім того, абз. 2 п. 6 Постанови №98 також передбачено строк відрядження працівників, які направляються для виконання у межах України монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт і який не повинен перевищувати строк будівництва об'єктів.
Статтею 121 КЗпП встановлено гарантії і компенсації працівникам, які перебувають у службових відрядженнях. І так, відряджені працівники мають право на:
- відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку з службовими відрядженнями;
- виплату добових за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення;
- збереження протягом усього часу відрядження місця роботи (посади).
Отже, щоб розрахувати суму, яку належить виплатити працівнику за час відрядження, необхідно розрахувати і порівняти дві величини:
1) середньоденну зарплату;
2) денну заробітну плату, розраховану виходячи з тарифної ставки (окладу) працівника, за місяць, у якому він перебував у відрядженні.
Тому, якщо колективним договором обумовлена така оплата праці працівникам, і який не містить інших особливостей щодо оплати праці, то при розрахунку середньої заробітної плати потрібно користуватися Порядкам №100.
Відповідно до п. 2 Порядку №100 середня заробітна плата для розрахунку відрядження обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата.
Пунктом 3 Порядку №100 передбачені виплати, які включаються при обчисленні середньої заробітної плати це основна заробітна плата: доплати, надбавки, премії, які мають постійний характер тощо.
При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження не враховуються компенсаційні виплати на відрядження (пп. «в» п. 4 Порядку №100).
Зверніть увагу, що у разі виплати за час відрядження середньої заробітної плати премії за такий період не нараховуються.
Для розрахунку одноденної заробітної плати потрібно суму повного окладу (тарифної ставки) відрядженого працівника та інших нарахованих йому в місяці відрядження виплат (премії, доплати, суми індексації тощо) поділити на кількість робочих днів у цьому місяці за графіком роботи підприємства (працівника).
Відповідно сума оплати днів відрядження виходячи зі звичайної зарплати визначається як добуток одноденної заробітної плати та кількості днів відрядження.
Отже, порівнявши ці дві величини необхідно вибрати більшу і на її підставі розрахувати суму оплати часу відрядження.
У випадку коли працівник із місяця в місяць їздить у відрядження, то при оплаті наступної поїздки треба обов’язково врахувати те, як нараховували зарплату працівникові за дні відрядження в попередніх місяцях. Якщо у розрахунковому періоді, за який обчислюється середня зарплата, перебував у відрядженнях то:
- дні перебування працівника у відрядженні, які були оплачені як звичайна заробітна плата (відповідно до умов трудового договору), то вона братиме участь у розрахунку середньої зарплати;
- дні перебування працівника у відрядженні, які були оплачені за середнім заробітком, то середній заробіток за такі дні відрядження не братиме участь у розрахунку середньої зарплати.
Таким чином, якщо працівник із місяця в місяць знаходиться у відрядженні, які обчислюються за середньою, то при розрахунку середньої для наступного відрядження вони виключатимуться із розрахункового періоду.
Оскільки інших виплат за попередні два місяці, окрім відрядження не було, то середня заробітна плата для наступного відрядження обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи (абз. 4 п. 2 Порядку №100). Якщо і за ці місяці відрядження було розраховано за середньою, то виходить, що у працівника відсутній розрахунковий період (абз. 7 п. 2 Порядку №100).
А якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. При цьому, якщо оклад менше МЗП, то середня розраховується із МЗП. Тож, якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду (абз. 3-5 п. 4 Порядку №100).
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити