Щорічна відпустка раніше графіку

Відповідно до ст. 10 Закону про відпустки, черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їхнього відпочинку. Щорічна відпустка працівнику має надаватись відповідно до затвердженого графіка відпусток і оплачуватися не пізніше ніж за три дні до її початку згідно зі ст. 115 КЗпП та ч. 1 ст. 21 Закону про відпустки.

Обчислення триденного строку для виплати заробітної плати за час відпустки здійснюється в календарних днях. Про це фахівці Мінсоцполітики докладно (і на прикладах) пояснювали у листі від 26.06.2009 р. №155/13/116-09, що йдеться саме про три календарні дні, а не робочі. Тобто, між днем виплати відпускних та днем початку відпустки має бути три повних календарних дні.

Звісно, якщо відпускні виплатити несвоєчасно, виникнуть запитання у фахівців Держпраці й вони не оминуть можливості у накладенні штрафної санкції на роботодавця за недотримання строків виплати відпускних за ч. 1 ст. 41 КпАП.

Водночас, є можливість перенесення строків виплати відпускних з ініціативи самого працівника (в жодному разі не роботодавця). Про це зазначено у листі Мінсоцполітики від 05.01.2012 р. №7/13/133-12.

Також відповідно до параграфа 2 ст. 7 Конвенції №132, суми, що належать до виплати за час відпустки (частини), виплачуються зацікавленій особі до відпустки, якщо інше не передбачене в угоді, що стосується цієї особи і роботодавця.

Таким чином, враховуючи положення зазначеної статті Конвенції та те, що конкретний період надання щорічної відпустки або її частини узгоджений між працівником і роботодавцем, у разі необхідності отримання щорічної відпустки (або її частини) у стислі терміни (у зв'язку зі сімейними обставинами) в заяві працівник може висловити своє бажання про отримання суми відпускних в терміни, визначені між працівником та роботодавцем (отримання суми відпускних у терміни виплати заробітної плати).

Отже, за наявності окремої угоди (заяви) між працівником і роботодавцем виплатити відпускні за час щорічної відпустки можна в інші строки, ніж визначено законодавством. І фахівці Держпраці в такому випадку не мають права накладати штрафні санкції за несвоєчасну виплату таких відпускних.

Щорічна відпустка може бути перенесена на інший період, можливість такого перенесення передбачено ст. 80 КЗпП та ст. 11 Закону про відпустки. Ініціатором перенесення терміну надання відпустки, узгодженого графіком, може бути як працівник, так і роботодавець.  

Чинне законодавство не зобов’язує працівника подавати заяву, якщо він йде у відпустку в обумовлений у графіку відпусток термін. У такому разі підставою для видання наказу про відпустки буде затверджений графік відпусток.

Проте, як і у випадку, що розглядається, працівник (за погодженням із роботодавцем) бажає піти у щорічну відпустку в інший, ніж обумовлено графіком відпусток, час або взяти лише частину щорічної основної відпустки, він має обов’язково подати відповідну заяву на ім’я керівника підприємства.

На підставі цієї заяви роботодавець видає відповідний наказ про надання відпустки, який надається працівнику для ознайомлення під підпис.

Отже, в даному випадку, не потрібно іншої додаткової заяви від працівника про перенесення відпустки та видавати про це додатковий наказ також не потрібно.