• Посилання скопійовано

Розрахунок середньої зарплати працівнику, призваного на строкову службу

Працівник влаштувався на підприємство 01.04.2020 р. З 01.07.2020 р. був призваний до лав ЗСУ для проходження строкової служби. Як правильно нарахувати зарплату працівнику? Якщо нараховувати середньоденну за два попередні місяці перед призовом, то виходить, що зарплата за липень більша, ніж у штатному розписі

Відповідно до ст. 119 КЗпП на час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватися у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених Законами «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону «Про військовий обов’язок та військову службу», за громадянами України, які призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, зберігається місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності.

Згідно з ч. 3 ст. 119 КЗпП за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, таким чином мобілізованим працівникам нараховується компенсація в межах середнього заробітку, який розраховується відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати.

Визначено, що цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках залучення працівників до виконання військових обов’язків. Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Варто зазначити, що Постановою КМУ № 587 затверджено Порядок виплати грошової допомоги громадянам України, які призиваються на строкову військову службу. Допомога виплачується громадянам України, які призиваються на строкову військову службу, в розмірі двох мінімальних заробітних плат. Виплата допомоги здійснюється військовими комісаріатами на підставі наказів військових комісарів перед початком проходження строкової військової служби.

Звертаємо увагу, що ч. 7 т. 41 КпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених Законами про військовий обов’язок і військову службу, про  мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Також за порушення гарантій та пільг, встановлених вищенаведеними законами встановлена відповідальність згідно зі ст. 265 КЗпП.

Середньоденну зарплату розраховують один раз, щомісячно розраховувати не потрібно. Але якщо в періоді, за який зберігається середній заробіток, на підприємстві підвищувалися тарифні ставки (оклади), середньоденну зарплату потрібно відкоригувати на коефіцієнт підвищення (п. 10 Порядку №100). Нараховується середній заробіток за робочі дні за графіком роботи підприємства протягом усього періоду військової служби.

Виплачується середній заробіток у строки для виплати заробітної плати, установлені в колективному договорі, з урахуванням вимог ст. 115 КЗпП.

Приклад 1. Працівник влаштувався на підприємство 01.04.2020 р. з відповідною ставкою згідно штатного розпису – 5000,00 грн. З 01.07.2020 був призваний до лав ЗСУ для проходження строкової служби.

Розрахунок середньої заробітної плати: працівника призвали у липні 2020 р., за попередні два місяці (травень та червень) нарахована тільки заробітна плата – 10000 грн.  та відпрацьовано – 39 календарних днів (19 к.д. травня + 20 к.д. червня).

Середньоденна заробітна плата становить: 256,41 грн. = (10000,00 грн. : 39 к.д.).

При цьому визначена середньоденна заробітна плата (256,41 грн.) буде зберігатися для розрахунку на весь період проходження працівником служби, але! до моменту підвищення окладу.

Для оплати днів проходження строкової служби у липні 2020 р. має бути нараховано:  5897,43 грн. = (256,41 грн. х 23 р.д. липня)

Для оплати днів проходження строкової служби у серпні 2020 р. має бути нараховано:  

5122,20 грн. = (256,41 грн. х 20 р.д. серпня) і т.д. за всі наступні місяці.

Приклад 2. Якщо роботодавець забажає підняти оклади, наприклад, у вересні 2020 р. і для працівника, який проходить службу становитиме – 5500,00 грн. у зв’язку з цим, потрібно буде розрахувати коефіцієнт підвищення, як співвідношення між новим та старим окладом. 

Коефіцієнт підвищення становитиме: 1,1 = 5500,00 грн. : 5000,00 грн.

Коригуванню підлягатимуть виплати працівника, які включалися раніше до доходу за 2 місяці. 

Отже, нова середньоденна заробітна плата у вересні 2020 р. складатиме:

282,05 грн. = 10000,00 грн.х1,1коеф./39 р.д.

За вересень (22 р.д.) працівнику має бути нараховано: 6205,10 грн.=282,05х22.

Зауважимо, що середній заробіток оподатковується ПДФО (18%) та ВЗ (1,5%) та відображаються у формі № 1ДФ за ознакою доходу «101». Також нараховується ЄСВ (22%) та у таблиці 6 Звіту з ЄСВ відображається у реквізиті 9 за кодом категорії застрахованої особи «47».

 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Щербина Світлана

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Трудові відносини»

  • Не проведено інвентаризацію резерву відпусток у 2023 році: які наслідки?
    У І кварталі 2024 року було використано відпусток за 2023 рік більше, ніж нараховано резерву в 2023 р., тобто на кінець 2023 року не проведена інвентаризація резерву відпусток, не визначено кількість днів невикористаних днів відпустки, відповідно немає залишку резерву в балансі. Фактично це проведено і нараховано в І кварталі 2024 р. Як виправити помилку, щоб витрати по резерву відпусток 2023 р. зарахувати в 2024 р.?
    29.04.202446
  • Звільнення та прийняття на роботу в одному місяці: складаємо додаток 1 єдиної звітності?
    Працівник в одному місяці був звільнений (з ознакою наявності трудової книжки) , а наступного дня знову прийнятий на неповний робочий час за сумісництвом без наявності трудової книжки. Як показати такі зміни в графі 14 додатку 1 – кількість днів перебування у трудових відносинах?
    26.04.202485
  • Як при звільненні працівника утримати відпускні, що були виплачені йому наперед?
    Внаслідок помилки в підрахунку кількості днів відпустки, на які має право працівник, в 2024 він «відпочив наперед» на 16 календарних днів. Тепер раптово написав заяву на звільнення день в день, і на роботу більше не виходить. Чи відноситься така помилка до лічильної і яким чином можна утримати/повернути законним шляхом з працівника кошти за незароблені дні щорічної основної відпустки?
    26.04.2024460
  • Оплата дня огляду на МСЕК під час тривалого лікарняного
    Працівник перебував на лікарняному з 18.12.2023 р. до 11.04.2024 р. включно. З 11.04.2024 р. йому надано другу групу інвалідності (надав довідку МСЕК). Чи підлягає оплаті останній день лікарняного (11 квітня), який також є і датою присвоєння інвалідності?
    25.04.202446
  • Допомога на лікування працівника під час призупинення з ним дії трудового договору
    Чи може працівник, з яким призупинено дію трудового договору, отримати від підприємства допомогу на лікування у вигляді оплати послуг медичному закладу? Які податкові наслідки у разі отримання такої допомоги?
    22.04.202429