Запитання:
Юридична особа - платник податку на загальних підставах отримало на розрахунковий рахунок допомогу по частковому безробіттю 28.05.2020 р. Працівникам її перерахували на картки 29.05.2020 р. За якою кореспонденцією рахунків провести в 1С нарахування ПДФО та військового збору за один день (01.04.2020 р, бо дана виплата не оподатковується саме з 02.04.2020 р.) на виплату від центру зайнятості по частковому безробіттю?
Для розрахунку податків: спочатку вирахували заробітну плату за 1 квітня, потім застосували коригуючий коефіцієнт для вирахування ПДФО (К=100/(100-18), оскільки працівникам було перераховано рівну ту суму, яку замовлено), потім без застосування коефіцієнта вирахували військовий збір (оскільки коригуючий коефіцієнт не застосовується до бази обкладання військовим збором) і не зрозуміло як провести нарахування цих податків. Адже сума допомоги була розрахована та саме ця сума була перерахована від центру зайнятості, що відображено проведеннями: Дт 378 Кт 663 і виплата на картки працівників: Дт 663 Кт 311. Якщо не провести нарахування податків за цей одинь день, то сплачена їх сума в 1С зменшить податки, які потрібно буде сплатити з виплат, що будуть пізніше. Як допровести базу для нарахованого ПДФО та власне самі нараховані податки Дт 378, 92 Кт 663? Наразі маємо Дт 6411 Кт 311, сплачений ПДФО за один день та Дт 642 Кт 311, сплачений військовий збір за один день. Чи є нараховані податки витратами підприємства?
Відповідь:
29.05.2020 р. набрав чинності Закон №591, яким передбачено, що з 2 квітня 2020р. до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб не включаються доходи у вигляді допомоги по частковому безробіттю на період карантину, які виплачуються (надаються) роботодавцем відповідно до ст. 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» (пп. 165.1.1 ПКУ) та звільняється від оподаткуання військовим збором з цієї допомоги (абз. 1.пп. 1.7 п. 16-1 підрозділ 10 розділ ХХ ПКУ).
Щодо ЄСВ, то в «ЗІР» (підкатегорія 201.03) міститься роз’яснення, яке написано під ст. 47 Закону про зайнятість, де зазначено, що визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні ЄСВ передбачено Інструкцією №5. Згідно з п. 3.2 розділу ІІІ Інструкції №5 допомога по частковому безробіттю відноситься до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці.
Враховуючи зазначене, сума допомоги по частковому безробіттю, яка перераховується роботодавцям–підприємствам Фондом на випадок безробіття для виплати застрахованим особам, не включається до бази нарахування ЄСВ.
Виплата допомоги відображається в бухобліку на підставі первинного документу про виплату. Проведення: Дт 663 Кт 311 (301).
Нарахування відображається проведенням: Дт 378 Кт 663 (а по факту надходження коштів – Дт 311 Кт 378).
Утримано ПДФО та ВЗ із суми по частковому безробіттю: Дт 641 Кт 311.
Щодо Звіту з ЄСВ, то в ньому допомогу по частковому безробіттю відображати не потрібно (тому що ЄСВ на таку допомогу не нараховується). Не відображається скорочення робочого часу і в таблиці 5 цього Звіту.
Роботодавці, у яких працівники частину місяця все ж таки отримували зарплату, відображають її і в таблиці 1, і в таблиці 6. Тут діють правила звичайні, як для неповного робочого часу.
Тобто, якщо для працівника це основне місце роботи, і він не інвалід, то за такого працівника слід буде заплатити ЄСВ в мінімальному місячному розмірі. Сумісникам і інвалідам ЄСВ нараховується на фактично нараховану зарплату (в межах максимальної величини бази нарахування).
Ті роботодавці, у яких працівники не працювали весь місяць, ЄСВ за них не сплачують. Проте відображають їх в таблиці 6 – для зазначення кількості календарних днів перебування в трудових відносинах поставивши позначку в реквізиті 24 «Неповний робочий час».
У формі №1ДФ, то допомогу, хоча вона і не оподатковується, зазначають в обох розділах з ознакою доходу 128 «Соціальні виплати з відповідних бюджетів».
Отже, сума допомоги по частковому безробіттю перерахована Фондом на випадок безробіття роботодавцю, який в свою чергу перераховує її своїм працівникам підлягає оподаткуванню ПДФО та військовим збором за один день (01.01.2020 р.). Тобто, роботодавцю потрібно утримати з суми нарахованої допомоги 18% ПДФО та 1,5% ВЗ, без застосування коригуючого коефіцієнта, та перерахувати їх до бюджету, а працівникам виплатити допомогу вже після її оподаткування. Оскільки, в ситуації, що розглядається, з самого початку невірно було утримано податки з допомоги, суму ВЗ потрібно сплатити за рахунок підприємства.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити