Компенсація працівнику витрат після закордонного відрядження

Податківці в "ЗІР" (підкатегорія 109.19, консультація була чинна до 12.05.2020 р.) зауважували, що відшкодування витрат на відрядження за кордоном за умови наявності підтверджуючих документів здійснюється у національній валюті України за офіційним обмінним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату:

• отримання авансу – у разі, якщо фактичні витрати працівника в іноземній валюті відповідають сумі отриманого авансу;
• погашення заборгованості підприємством – у разі, якщо для остаточного розрахунку за відрядження необхідно виплатити додаткові кошти працівнику (якщо курс НБУ на дату погашення боргу відрізняється від курсу НБУ на день видачі авансу);
• погашення заборгованості працівником – у разі наявності суми невикористаного авансу (якщо курс НБУ на дату погашення боргу відрізняється від курсу НБУ на день видачі авансу).

Цей підхід відповідає вимогам п. 5 та п. 6 П(С)БО 21 – у разі виплати авансу курс береться на дату авансу, а у разі подальших розрахунків з працівником – на дату таких розрахунків. Курсові різниці, що виникають при цьому, обчислюються за правилами п. 7 та п. 8 П(С)БО 21.

На сьогодні Положення №200, яке регулювале дане питання, втратило чинність, а п. 19 Інструкції №59 викладено в іншій редакції, а саме :

«Під час складання звіту про використання коштів, виданих на відрядження, перерахунок здійснених у відрядженні витрат, які підтверджено документально, здійснюється відповідно до фактичного обмінного курсу, застосованого банком, у разі відсутності підтвердних документів про обмін валюти - зважаючи на крос-курс, розрахований за офіційним обмінним валютним курсом, встановленим Національним банком України на день затвердження такого звіту.

Якщо для остаточного розрахунку за відрядження необхідно виплатити (перерахувати) додаткові кошти, виплата здійснюється в національній валюті України за офіційним обмінним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на день затвердження керівником звіту про використання коштів, виданих на відрядження. Виплата (перерахування) зазначених коштів має здійснюватися до закінчення третього банківського дня після затвердження керівником звіту про використання коштів, виданих на відрядження».

Проте Інструкція №59  є обов’язковою для застосування лише підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів. Небюджетні підприємства мають керуватися  в першу чергу нормами П(С)БО. А тому при відшкодуванні витрат працівнику після закордонного відрядження  для таких підприємств актуальна саме відповідь податківців, зазначена на вище, яка відповідає вимогам П(С)БО 21, а не норми «бюджетної» Інструкції №59.