Не проводили інвентаризацію резерву відпусток: які наслідки?

Коригування резерву

Відповідно до п. 18 П(С)БО 11, залишок забезпечення належить переглядати на кожну дату балансу та, у разі потреби, відкоригувати (збільшити або зменшити). Якщо немає ймовірності вибуття активів для погашення майбутніх зобов'язань, сума такого забезпечення підлягає сторнуванню.

Отже, якщо ймовірності вибуття активів для погашення майбутніх зобов'язань немає, суму забезпечення зменшують, відсторнувавши проведення Дт 23, 91, 92, 93, 94  Кт 471. Якщо навпаки резерву не вистачає - його донараховують аналогічним проведенням, тобто Дт 23, 91, 92, 93, 94  Кт 471. Причиною такого коригування може стати зміна показників, які використовуються при нарахуванні резерву – зміна планових показників оплати праці, чисельності працівників, збільшення тривалості відпусток тощо. Про це ми зазначали тут.

Нехай зарплата не підвищувалася в середині року, а щоразу на початку року, то як би там не було, а щорічну інвентаризацію резерву слід було проводити. Адже згідно з пп. 8.2 розд. ІІІ Положення № 879, інвентаризацію резерву слід проводити станом на кінець звітного року. Про інвентаризацію резерву відпусток ми говорили тут.

Наслідки непроведення інвентаризації такі: якщо суму резерву відпусток буде визначено неправильно, то це може призвести до завищення або заниження об'єкта оподаткування податком на прибуток:

• по-перше, через помилки у визначенні суми резерву;
• по-друге, через зайве або недостатнє включення до складу витрат суми відпускних, нарахованих у звітному періоді.

Крім цього, якщо підприємство не інвентаризувало резерв, то його посадові особи можуть бути притягнені до адмвідповідальності за порушення порядку ведення бухобліку за ст. 164-2 КУпАП у вигляді адмінштрафу у розмірі від 8 до 15 нмдг або від 136 до 255 грн (за повторне порушення — від 10 до 20 нмдг, або від 170 до 340 грн).

Про це ми зазначали тут.

Використання резерву

Використовувати резерв можна тільки в межах нарахованої суми, тобто не має в обліку виникати від’ємне сальдо за рахунком 47. Тому у загальному випадку, якщо не вистачило резерву, то витрати за нарахуванням компенсації відпускних відносять безпосередньо до витрат звітного періоду залежно від того, в якому підрозділі працюють працівники (Дт 23, 91, 92, 93, 94  Кт 661).

Втім ризику щодо відображення витрат поточного періоду у зв’язку із виплатою невикористаними відпустками не було б, якщо підприємство проводило інвентаризація резерву та проводило його коригування.

Створення і, відповідно, коригування резерву покликане рівномірно розподілити витрати, та, відповідно, може так статися, що внаслідок відсутність інветаризації резерву в одному періоді може призвести до завищення витрат в іншому.

Таким чином, якщо підприємство визнає наразі витрати з звітному періоді як такі, які не покривають визначений раніше резерв відпусток (тобто не через від’ємне сальдо рахунку 47 (його не може бути в обліку), а через пряме визнання витрат - Дт 23, 91, 92, 93, 94  Кт 661), то є ризик невизнання таких витрат податківцями. Адже, якби підприємство проводило інвентаризацію, то скоріш за все вся сума таких витрат мала бути відображена на підставі акту інвентаризації у минулих звітних періодах. Звісно, відслідкувати це буде складно, втім все-таки можливо, а тому ризик, на погляд консультанта, є.

Тому, аби уникнули ризику зі сторони ДПС, радимо перерахувати резерв станом на 01.01.2020 рік та виправити його суму на підставі бухдовідки (Дт 441 Кт 471). Адже непроведення інвентаризації та неправильне відображення резерву є помилкою в обліку.