• Посилання скопійовано

Як оплатити простій в період карантину?

Як оплачувати простій згідно з ст. 113 КЗпП в період карантину: не менш як 2/3 від окладу чи за середнім заробітком?

Під час карантину більшість суб’єктів господарювання призупинили роботу. Нагадаємо, що призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою чи іншими обставинами – це простій (ч. 1 ст. 34 КЗпП).

Згідно з абз. 1 ст. 113 КЗпП, час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток (абз. 3 ст. 113 КЗпП).

При цьому розрахунок середнього заробітку проводять відповідно до Порядку №100, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують початку простою.

Якщо простій має цілодобовий (тижневий) характер, то власник або уповноважений ним орган повинен у наказі обумовити необхідність присутності або відсутності працівників на роботі та обов’язково подати наказ працівникам на ознайомлення під підпис. 

Також питання необхідності присутності або відсутності на роботі працівників у разі простою може бути вирішено у правилах внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

При цьому, якщо у колективному договорі передбачено більший розмір оплати у разі простою, то така оплата здійснюється у розмірі, передбаченому колективним договором.

Тож тепер постає питання, скільки ж працівнику платити за простій під час карантину - 2/3 окладу чи середній заробіток? 

На нашу думку, оскільки загроза здоров'ю працівників виникла не через виробничі фактори, а через зовнішні (пандемія коронавірусу), мінімальною гарантією в цьому випадку є 2/3 окладу. Проте колективним договором чи наказом можна передбачити і вищу за цей розмір оплату часу простою.

Таким чином, керівник підприємства може встановити наказом (якщо не передбачено колективним договором) і вищий розмір оплати простою. Наприклад, в розмірі середньомісячного заробітку (але в такому випадку треба в наказі одразу визначити, як буде рахуватися середній заробіток) або цілого окладу. 

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 122 грн/міс

Передплатити

Автор: Щербина Світлана

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Трудові відносини»

  • Компенсація відпустки за поданою із запізненням заявою увільненим працівником у зв'язку з мобілізацією
    Працівника було увільнено від роботи у зв'язку з призовом на військову службу 19.08.2025. Заяву на виплату компенсації за невикористану відпустку він подав 03.09.2025, тобто після закінчення місяця увільнення. Чи має підприємство виплачувати таку компенсацію і який період брати для розрахунку середньої заробітної плати?
    05.09.202510
  • Компенсація за авто у відрядженні: авансовий звіт та облік
    Як правильно оформити авансовий звіт та відобразити в обліку компенсацію директору за використання власного автомобіля у відрядженні? Компенсація виплачується за домовленістю фіксованою сумою на підставі кошторису, з неї утримуються ПДФО та ВЗ. Підтверджувальні документи на пальне відсутні. Чи потрібно в авансовому звіті відображати утримані податки та як саме його заповнювати?
    05.09.202539
  • Підтвердження витрат на закордонні відрядження
    Які документи необхідні для підтвердження витрат під час закордонних відряджень згідно з податковим та бухгалтерським законодавством України?
    04.09.202542
  • Ризики щомісячних договорів ЦПХ з водієм: які наслідки для сторін?
    Підприємство щомісяця протягом року укладає договори ЦПХ з водієм для перевезень. Оплата здійснюється за актами виконаних робіт (за тонно-кілометри) і зазвичай перевищує мінімальну зарплату. Водій не бажає бути штатним працівником. Які юридичні та фінансові наслідки такої співпраці для підприємства та для водія?
    04.09.2025328
  • Витрати на річну «Зелену Картку» для короткого відрядження
    При відрядженні керівника за кордон на тиждень службовим автомобілем, підприємство придбало поліс «Зелена Картка» терміном на рік. Чи можна всю вартість цього полісу віднести до витрат? Чи частина вартості, що перевищує термін відрядження, є додатковим благом працівника?
    03.09.202536