Головна Усі консультації Праця та соціальний захист Трудові відносини

Відрядна оплата праці

Зменшення замовлень на продукцію, у працівників (відрядна бригадна оплата праці) зарплата за місяць по наряду менша, ніж їх зарплата по погодинному тарифу, призвела до простою. У деяких працівників розряд вищий, ніж розряд виконуваної роботи. Чи потрібно доплачувати міжрозрядну різницю, оформлювати простій та доплачувати 2/3 тарифу

Відрядною називається така форма оплати праці, при якій заробітна плата працівнику (бригаді) нараховується за кількість продукції (робіт, послуг), яке було вироблено у встановлений час. Розмір винагороди при відрядній оплаті праці визначається пропорційно обсягу виконаної роботи.

Колективна (бригадна) відрядна система оплати праці - це різновид відрядної оплати, при якій загальна заробітна плата нараховується всієї бригаді (дільниці, цеху) за кінцевими результатами роботи виходячи з колективної відрядної розцінки. Колективні відрядні розцінки розраховуються на основі коопераційних або укрупнених і комплексних норм. 

Розподіл заробітної плати бригади між її членами може проводитися пропорційно відпрацьованому часу і тарифного коефіцієнта; виходячи з тарифної заробітної плати і коефіцієнта приробітку; пропорційно середнім розрядам виконуваної роботи і відпрацьованого часу; пропорційно базових коефіцієнтів, що відображають рівень заробітної плати членів бригади, з урахуванням відпрацьованого часу. 

 

Міжрозрядна різниця

Оплата праці працівників-відрядників здійснюється за відрядними розцінками, що встановлені для виконуваної роботи та відповідають її розряду, а не розряду, присвоєному працівнику.

Тобто, якщо робітники-відрядники виконують роботи, розряд яких нижче присвоєних їм розрядів, то таким робітникам виплачують міжрозрядну різницю (ст. 104 КЗпП). Виплату міжрозрядної різниці та умови такої виплати встановлюють колективним договором.

 

Простій оформлення та оплата

Відповідно до ч. 1 ст. 34 КЗпП простій – це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Час простою не з вини працівника оформлюється актом простою у довільній формі з зазначенням причини, які зумовили призупинення роботи та видається наказ затверджений керівником підприємства.

Якщо час простою виник не з вини працівника, то його необхідно оплачувати працівникам відповідно до ч. 1 ст. 113 КЗпП з розрахунку не нижче від 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). При цьому, якщо у колективному договорі передбачено більший розмір оплати у разі простою, то така оплата здійснюється у розмірі, передбаченому колективним договором.

Зазначимо, якщо простій відбувається не цілий робочий день, а лише кілька годин, то години простою оплачуються з розрахунку 2/3 тарифної ставки встановленого працівнику розряду (окладу), а за решту годин нараховується зарплата у загальному порядку.

При цьому податки з нарахованої зарплати під час простою роботодавцю потрібно сплатити у загальному порядку, тобто потрібно нарахувати та утримати ПДФО, ВЗ та ЄСВ. Крім того, роботодавець повинен проводити нарахування ЄСВ від бази нарахування, не меншої за мінімальну зарплату. Також зазначимо, що оплата простою не з вини працівника не є постійною виплатою, і тому не індексується.

Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників електронного або паперового «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, перейшовши за посиланням;  вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 43 грн на місяць.

Дякуємо за розуміння.

Автор:
Щербина Світлана
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Праця та соціальний захист / Трудові відносини
Теги:
Заробітна плата , Трудові відносини

Новини від Дт-Кт «Дебету-Кредиту» – тепер у Viber!

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі