Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону про відпустки, щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менш як 14 календарних днів. При цьому ця частина відпустки необов’язково має бути першою її частиною.
Невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівникові, як правило, до кінця робочого року, за який надається відпустка.
Статтею 12 Закону про відпустки передбачено лише можливість поділу щорічної відпустки на частини, а не обов’язок роботодавця поділити її на частини, як того бажає працівник.
З метою недопущення втрат робочого часу та беручи до уваги виробничі обставини, роботодавець може й не погодитися поділити відпустку так, як того бажає працівник, а також може запропонувати свої умови поділу щорічної основної відпустки або не поділити її взагалі.
Відповідно до ст. 5 Закону про відпустки, тривалість відпусток визначається цим законом, іншими законами та нормативно-правовими актами України і незалежно від режимів та графіків роботи розраховується в календарних днях.
Отже, щорічна відпустка чи її частина може надаватися працівникові у будь-який календарний день, у тому числі в суботу та неділю.
Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників електронного або паперового «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, перейшовши за посиланням; вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 36 грн на місяць.
Дякуємо за розуміння.
Коментарі: 0