Чи має право аспірант працювати за основним місцем роботи на повну ставку?

Відповідно до абз. 2 ч. 6 ст. 5 Закону №1556 особа має право здобувати ступінь доктора філософії під час навчання в аспірантурі (ад'юнктурі).

Особи, які професійно здійснюють наукову, науково-технічну або науково-педагогічну діяльність за основним місцем роботи, мають право здобувати ступінь доктора філософії поза аспірантурою, зокрема, під час перебування у творчій відпустці, за умови успішного виконання відповідної освітньо-наукової програми та публічного захисту дисертації у спеціалізованій вченій раді.

Аспірант у п. 3 ч. 2 ст. 61 Закону №1556 визначено як особу, зараховану до закладу вищої освіти (наукової установи) для здобуття ступеня доктора філософії/доктора мистецтва.

У п. 2 Порядку №261 зазначено, що підготовка здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії здійснюється:

• в аспірантурі (ад'юнктурі) закладу вищої освіти (наукової установи) за очною (денною, вечірньою) або заочною формою навчання;
• поза аспірантурою (для осіб, які професійно провадять наукову, науково-технічну або науково-педагогічну діяльність за основним місцем роботи у відповідному закладі вищої освіти (науковій установі).

Нормами ч. 1 ст. 62 Закону №1556 та п. 14 Порядку №261 встановлено, що особи, які навчаються у закладах вищої освіти, мають право, зокрема, на:

• вибір форми навчання під час вступу до закладу вищої освіти;
• трудову діяльність у позанавчальний час;
• додаткову оплачувану відпустку у зв'язку з навчанням (академічну та соціальну відпустку) за основним місцем роботи, скорочений робочий час та інші пільги, передбачені законодавством для осіб, які поєднують роботу з навчанням.

Отже, залежно від форми навчання та виду професійної діяльності аспіранти мають право на трудову діяльність у позанавчальний час (на повну ставку чи не повну ставку) або на професійну діяльність за основним місцем роботи у відповідному закладі вищої освіти чи науковій установі у разі підготовки поза аспірантурою.