Придбання алкоголю у відрядженні: які наслідки?

Згідно з пп. 170.9.1 ПКУ не є доходом платника податку - фізособи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.

Зазначені в абзаці другому цього підпункту витрати не є об’єктом оподаткування цим податком лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов’язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

Включаються до оподатковуваного доходу вартість алкогольних напоїв і тютюнових виробів, суми "чайових", за винятком випадків, коли суми таких "чайових" включаються до рахунку згідно із законами країни перебування, а також плата за видовищні заходи.

Отже, якщо працівник у відрядженні придбаває алкогольні напої, витрачені суми є оподатковуваним доходом працівника, тож відповідно, із зазначених сум утримується ПДФО та військовий збір.

Проте слід зауважити, що Верховний Суд виніс позитивне рішення щодо включення витрат на алкоголь до складу  представницьких витрат, якщо працівники компанії не у відрядженні.

Так, у постанові по  справі  №826/15481/18 зазначено, що представницькі витрати є різновидом адміністративних витрат, що відносяться до загальногосподарських, спрямованих на обслуговування та управління підприємством в розумінні п. 18 П(С)БО 16.

Витрати, понесені на придбання спиртних напоїв співробітником компанії, з метою обслуговування представницького заходу, є представницькими витратами.

Єдиний виняток, коли відшкодування працівнику витрат на придбання спиртних напоїв включають до оподатковуваного доходу, передбачений пп. 170.9.1 ПКУ, а саме до оподатковуваного доходу платника податку включають додаткове благо, отримане працівником як компенсація витрат на придбання алкогольних напоїв, придбаних під час перебування такого працівника у відрядженні.

Застосування податковим органом норми пп. 170.9.1 ПКУ є помилковим, оскільки витрати на придбання алкоголю понесені співробітником не під час перебування у відрядженні, а під час проведення представницьких заходів, тому не можуть вважатися додатковим благом і не включаються до оподатковуваного доходу.

Отже, якщо працівник придбаває алкогольні напої не у відрядженні для проведення ділових зустрічей тощо, ВСУ не заперечує проти того, щоб включати до складу представницьких витрат без оподаткування ПДФО та ВЗ. Втім, для впевненості варто отримати власну ІПК від податківців з цього питання.