Працівник з 6 до 10 травня перебував у відрядженні: як розрахувати зарплату?

Запитання:

Працівник перебував у відрядженні з 6 до 10 травня 2019 року та працював 9 травня відповідно до режиму роботи підприємства, на яке він був відряджений. Як розрахувати зарплату цьому працівнику за травень, якщо за місяць він відпрацював 17 робочих днів при нормі 22 робочих дня та 5 днів у відрядженні? За роботу в святковий день йому було надано відгул (20.05.2019 р.). Оклад працівника – 12 000 грн, середньоденний заробіток – 620 грн, середня заробітна плата – 545,45 грн.

Відповідь:

Насамперед визначимося з кількістю робочих та святкових днів у травні 2019 року, а також відпрацьованим працівником часу.

У додатку до листа Мінсоцполітики від 08.08.2018 р. №78/0/206-18 зазначено, що у травні 2019 року:

• кількість календарних днів становила 31 к.д;
• кількість святкових днів і днів релігійних свят (число місяця, на яке припадає свято) – 2 к.д. (1, 9);
• кількість робочих днів – 21 к.д.

Виходячи з цього, у табелі обліку робочого часу (ф. №П-5) за травень 2019 року облік використання робочого часу за цим працівником мав виглядати так:

• години (дні) роботи, передбачені колдоговором – 16 р.д.;
• відрядження – 5 р.д.;
• інший невідпрацьований час, передбачений законодавством (відгул) – 1 р.д.

У п. 8 та 9 Інструкції №59 зазначено, що на працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений. Замість днів відпочинку, не використаних за час відрядження, інші дні відпочинку після повернення з відрядження не надаються.

Якщо працівник спеціально відряджений для роботи у вихідні або святкові й неробочі дні, то компенсація за роботу в ці дні виплачується відповідно до чинного законодавства.

Нормами п. 3 ст. 107 КЗпП передбачено, що робота у святковий і неробочий день оплачується працівникам, які одержують місячний оклад, – у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму. 

Оплати у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

У ситуації, яка розглядається, працівнику за роботу в святковий день було надано інший день відпочинку (відгул – 20.05.2019 р.). Тому цей святковий день зверх окладу не оплачується.

Щодо оплати відрядження у вихідні дні та табелювання Мінсоцполітики в листі від 26.04.2013 р. №478/13/84-13 повідомляє, що положення Інструкції №59 поширюється лише на органи державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів. Госпрозрахункові підприємства питання стосовно відряджень, в т. ч. і щодо порядку направлення працівників у відрядження та компенсації за роботу у вихідні дні мають врегулювати в колективному договорі.

Згідно зі ст. 121 КЗпП працівниками, які направляються у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.

До денного заробітку працівника, який має порівнюватись із середньоденним заробітком, при оплаті періоду відрядження включаються всі елементи заробітної плати, які працівник отримує згідно з умовами трудового, колективного договору у місяці, в якому його направляють у відрядження: оклад, доплати, надбавки, премії, індексація тощо. Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, період, коли за працівником зберігається середня заробітна плата відповідно до законодавства, не включається до денної заробітної плати працівника при порівнянні.

При цьому облік робочого часу на підприємстві, що направляє працівника у відрядження, ведеться відповідно до встановленого режиму робочого часу для цього підприємства. Робочий час працівника, направленого у відрядження, обліковують на підставі наказу керівника – замість робочих днів працівникові роблять відмітку, що підтверджує працівника у відрядженні.

Відповідно до пп. «ж» п. 1 Порядку №100 цей Порядок застосовується при обчисленні середньої заробітної плати у випадках службових відряджень.

У абз. 3 п. 2 Порядку №100 зазначено, що в усіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна зарплата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

У ситуації, яка розглядається, припустимо, що виплати за квітень та березень такому працівнику становили розмір окладу - 12 000 грн.

Відповідно до п. 8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої зарплати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, – на число календарних днів за цей період.

Отже:

• кількість робочих днів за березень 2019 р. становила 20 р.д., за квітень – 21 р.д., разом 41 р.д.;
• Середньоденна (годинна) заробітна плата становить – 585,37 грн (12000 х 2 : 41);
• Оплата за 5 днів відрядження – 2926,85 грн (585,37 х 5);
• Оплата за відпрацьований час (16 р.д.) – 9142,86 грн (12000 : 21 х 16);
• Разом зарплата за травень – 12069,71 грн.