Як правильно створювати графіки працівникам, які працюють лише вночі?

При роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу. Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема, у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем.

Нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку (ст. 54 КзПП).

Забороняється залучення до роботи в нічний час:

• вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років (ст. 176 КЗпП);
• осіб, молодших вісімнадцяти років (ст. 192 КЗпП);
• інших категорій працівників, передбачених законодавством.

Робота жінок в нічний час не допускається за винятком випадків, передбачених ст. 175 КЗпП. Робота осіб з інвалідністю у нічний час допускається лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям (ст. 172 КЗпП) (ст. 55 КЗпП).

У листі Мінсоцполітики від 18.06.2013 р. №512/13/155-13 зазначено, що при роботі у нічний час може скорочуватися лише тривалість зміни, а тижнева норма годин робочого часу не скорочується. Тобто, в одну ніч тривалість роботи може бути скорочена на одну годину, а через декілька днів на цей же час має бути продовжено тривалість роботи у денний час. Тому скорочення тривалості роботи у нічний час провадиться в межах встановленого працівнику режиму робочого часу. Графіки змінності мають забезпечити відпрацювання 40-годинного робочого тижня.

Тривалість роботи не скорочується у разі, коли працівник прийнятий для роботи лише у нічні зміни.Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною у тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема, у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем.

Ведення табельного обліку робочого часу на підприємствах, в установах і організаціях регламентується наказом Держкомстату №489. У табелі обліку використання робочого часу робляться відмітки про фактично відпрацьований час, відпрацьовані за місяць години, в тому числі надурочні, вечірні, нічні години роботи, а також години роботи у святкові та неробочі дні тощо.

За роботу у нічний час працівники отримують підвищену оплату. Підвищена оплата за роботу у нічний час відноситься до державних норм з оплати праці, які є обов'язковими для застосування підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та фіз особами, які використовують найману працю.

Відповідно до ст. 108 КЗпП робота у нічний час (з 22 години до 6 години ранку) оплачується у підвищеному розмірі, встановленому генеральною (галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час. Тож, враховуючи вищезазначене, на нашу думк,у можна складати графік 2 ночі через 2 ночі.

Щодо компенсації до відпустки

Статтею 4 Закону про відпустки визначені види відпусток, які надаються працівникам. Частиною 2 ст. 4 Закону про відпустки передбачено, що колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватися інші види відпусток. Тобто колективним чи трудовим договором можуть встановлюватися лише інші види відпусток, які не визначені у ст. 4 Закону про відпустки.

Норма ч. 2 ст. 4 Закону про відпустки не поширюється на відпустки без збереження заробітної плати, оскільки такий вид відпусток визначено Законом та встановлено конкретну тривалість цих відпусток.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону про відпустки оплата інших видів відпусток, передбачених колективним договором та угодами, трудовим договором, провадиться з прибутку, що залишається на підприємстві після сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджету або за рахунок коштів фізособи, в якої працюють за трудовим договором працівники. В установах і організаціях, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, оплата цих відпусток провадиться в межах бюджетних асигнувань та інших додаткових джерел.

Отже,  інші види відпусток, передбачені колективним договором, угодою та трудовим договором, мають бути оплачені. Встановлення інших видів неоплачених відпусток є порушенням законодавства про працю (лист Мінсоцполітики від 29.04.2016 р. №243/13/116-16). Отже, трудовим договором можна встановити додаткові дні відпустки.