Згідно з п. 3 Порядку №1266, середньоденна зарплата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований ЄСВ та/або страхові внески на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов’язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати.
Відповідно до ст. 2 Закону про оплату праці до заробітної плати відносяться основна та додаткова заробітна плата, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Такі виплати повинні бути встановлені трудовим договором з працівником.
Відповідно до пп. 2.3.2 Інструкції №5 до інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать одноразові заохочення, не пов'язані з конкретними результатами праці одноразові заохочення, не пов'язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам'ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі).
З цього маємо перше правило: негрошова форма доходу не є достатньою ознакою, яка дозволяє сказати – це не зарплата, а подарунок. Адже зарплата може надаватися як у грошовій, так і у негрошовій (натуральній) формі. Це, до речі, передбачено і ст. 23 Закону про оплату праці. Тому подарунок до конкретної події конкретному працівнику або працівникам може вважатися зарплатою працівника, але не у всіх випадках.
За нормою ст. 5 Закону про оплату праці організація оплати праці здійснюється на підставі, зокрема, колективних або трудових договорів. Тому, щоб зазначені вище подарунки вважалися «зарплатними», їх слід обумовити у таких договорах. А в разі відсутності колективного договору – у трудовому договорі із працівником або ж в наказі керівника про надання подарунків.
Звідси друге правило: якщо подарунок зазначений як складова ФОП в колективному або трудовому договорі (або ж в наказі про його надання працівнику), він оподатковується як зарплата. Якщо ж в цих документах подарунок зазначений саме як подарунок і обумовлено, що він не належить до ФОП, в цьому разі цей дохід оподатковується як подарунок.
Якщо вищезазначені вимоги виконано та на вартість подарунка було нараховано ЄСВ (як за умовами запитання), відповідно подарунок в цьому випадку є зарплатою, а тому, виходячи з норм Інструкції №5 та Порядку №1266, його вартість враховується при розрахунку середньої зарплати для лікарняних.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись