Строки подання авансового звіту, якщо аванс на відрядження не видавався

Згідно з п. 170.9.2 ПКУ авансовий звіт подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:

а) завершує таке відрядження;

б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

Однак, при цьому, варто звернути увагу, що у зазначеному вище пункті вимоги встановлені саме до звітування за коштами, які були видані на відрядження або під звіт. Тобто фактично такі вимоги не поширюються на операції, коли працівник витратив власні кошти.

Погоджуються з такою позицією й податківці. Зокрема, у «ЗІР» (підкатегорія 109.15) вони зазначають таке: «оскільки чинним законодавством визначено строки звітування саме за одержані під звіт кошти на відрядження та на виконання цивільно-правових дій, а також установлено норму оподаткування надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернених у встановлені строки, то у разі несвоєчасного подання Звіту при придбанні за власні кошти товарів для потреб підприємства (використанні власних коштів у відрядженні), фінансові санкції не застосовуються».

Таким чином, з роз’яснення ДФСУ стає зрозуміло, що все ж таки вони воліють бачити авансовий звіт до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершив таке відрядження, і у випадку, коли аванс не видавався, однак зазначають, що навіть у разі порушення таких строків жодних фінансових санкцій не передбачається.

Воно й не дивно, оскільки штраф в такому випадку розраховується відповідно до суми, яка була отримана платником податку, і за якою він вчасно не відзвітувався, а в даному випадку немає суми – немає і штрафу.