Оплата праці за роботу у вихідний день за підсумованого обліку робочого часу

Щодо оплати неробочих та святкових днів за підсумованого обліку робочого часу

Пунктом 11 Методичних рекомендацій №138 передбачено, що робота у святкові та неробочі дні (ст. 73 КЗпП) за графіком включається до норми робочого часу за обліковий період, установлентй на підприємстві.

Для роботи у святкові і неробочі дні,  аналогічно як і у звичайні дні, не вимагається настання виняткових випадків та дозволу профспілкового органу.

Робота у святкові та неробочі дні за підсумованого обліку оплачується після закінчення місяця за години, фактично відпрацьовані у святкові та неробочі дні, у подвійному розмірі на підставі ст. 107 КЗпП:

• працівникам, робота яких за денними або годинними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки.

Отже, якщо працівники працювали у святкові та неробочі дні, визначені ст. 73 КЗпП, за встановленим їм графіком, то години, які вони відпрацювали у такі дні, оплачуються в подвійному розмірі, і не вважаються надурочними. 

Також зверніть увагу на позицію Мінсоцполітики, наведену у листі від 09.12.2014 р. №922/13/155-14: "На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку. Ця норма статті 107 КЗпП використовується у випадку, коли робота у святковий, неробочий день не включається до норми робочого часу. Для працівників, які працюють за графіками і робота у святкові та неробочі (вихідні) дні включається до місячної норми робочого часу, оплата праці провадиться відповідно до норм зазначеної статті 107 КЗпП, а саме - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, але не може бути замінена іншим днем відпочинку, оскільки у такому випадку працівником не буде повністю відпрацьована встановлена йому норма робочого часу".