Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу (ст. 1 Закону про оплату праці).
Роботодавець зобов’язаний нарахувати йому зарплату, у розмірі, встановленому при прийнятті його на роботу, але не нижчу ніж мінімальна зарплата (у 2017 році не менше 3200 грн), або пропорційно відпрацьованому часу у разі відпрацювання неповного робочого часу.
Якщо працівник повний місяць перебував на роботі та йому не нараховувалася зарплата, то на підприємстві має оформлюватися простій. За дні простою має проводитися оплата за невідпрацьовані години з розрахунку 2/3 від його окладу або від погодинної ставки.
Оплата часу простою залежить від того, з чиєї вини він виник. Час простою з вини працівника не оплачується.
Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Якщо простій пов’язаний з виникненням виробничої ситуації, небезпечної для його життя, здоров’я та навколишнього середовища, за працівником зберігається середній заробіток (ст. 113 КЗпП)
Детально про оформлення простою на підприємстві дивіться тут>>>
Відповідальність за непроведення оплати часу простою
Не проведення оплати часу простою не з вини працівника є порушенням законодавства про працю, за яке передбачена:
1) Адміністративна відповідальність у розмірі від 510 до 1700 грн, а у разі повторного вчинення або вчинення тих самих діянь щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда – від 1700 до 5100 грн – ст. 41 КУпАП;
2) Фінансова відповідальність. Оскільки оплата часу простою не з вини працівника є мінімальною державною гарантією в оплаті праці, сума штрафу становитиме 10 мінімальних заробітних плат за одного працівника (на сьогодні – 32000 грн за кожного працівника) – ст. 265 КЗпП України.
При цьому застосування штрафів не звільняє від обов’язку виправити таке порушення та нарахування зарплати за цей період.
