• Посилання скопійовано

Коефіцієнт підвищення для нарахування відпусткових: коли не застосовуємо?

Коли можна не застосовувати коефіцієнт підвищення для нарахування відпусткових?

За п. 10 Порядку №100 у разі зміни тарифної ставки (посадового окладу) працівникові у зв'язку з присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу вищеоплачувану роботу (посаду) тощо, таке коригування середньої заробітної плати не провадиться.

А ось факт підвищення окладів всім працівникам (а не лише одному або кільком працівникам) призведе до обов'язку коригувати нарахований дохід за розрахунковий період. На цьому наголошує Мінсоцполітики у листі від 03.08.2005 р. №18-441-1: у випадку, коли в розрахунковому періоді або періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, на підприємстві відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) лише окремій категорії працівників, коригування середнього заробітку не провадиться.

З 01.01.2017 р., згідно зі ст. 6 Закону про оплату праці, мінімальний розмір посадового окладу становить 1600 грн (це розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2017 р.). Але таким він був ще з 01.12.2016 р. (адже тоді він мав бути не нижчим за розмір мінімальної зарплати). Тому збільшення окладів всім працівникам, зокрема, до рівня мінімальної зарплати 3200 грн, для тих роботодавців, у яких оклади працівників дорівнюють або перевищують 1600 грн, у січні 2017 року не було обов'язковим.

Зверніть увагу! Якщо підприємство не підвищувало окладів з січня 2017 року, а тільки робить доплату до мінімальної зарплати, то у такому разі коригувати нарахований дохід для нарахування відпусткових не потрібно!

Крім цього, у листі від 04.04.2006 р. №260/13/84-06 Мінсоцполітики наголошує: у випадку підвищення посадових окладів працівників на підприємстві, в установі, організації, що не відповідає актам законодавства або рішенням, передбаченим у колективних договорах (угодах), коригування середньої заробітної плати як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, не провадиться. Тому якщо на підприємстві немає колективного договору, або в ньому не передбачено обов'язкове зростання окладів за певних умов та/або якщо підвищення окладів працівників не пов'язано із вимогою законодавства (наприклад, збільшенням мінімального розміру посадового окладу), а здійснюється за самостійним рішенням підприємства, коригувати середній заробіток не потрібно.

І ще п. 10 Порядку №100 передбачено, що госпрозрахункові підприємства коригують нарахований дохід в межах своїх фінансових можливостей. Тобто коригувати потрібно, але коефіцієнт може бути встановлено у меншому розмірі.

Зокрема, у листі від 24.10.2008 р. №696/13/84-08 Мінсоцполітики зазначало, що якщо підвищення тарифних ставок на підприємстві відбулось в 1,7 разів, але підприємство не має можливості провести коригування середньої заробітної плати на коефіцієнт 1,7, необхідно здійснити аналіз наявних фінансових можливостей підприємства на проведення коригування, видати наказ про застосування коефіцієнта нижчого, наприклад, коефіцієнта 1,5 чи 1,3 тощо. Цей наказ (розпорядження) має погоджуватись із профспілковим комітетом підприємства або з іншим уповноваженим на представництво трудового колективу органом.

А потім виходячи з відкоригованої заробітної плати визначається середньоденний (годинний) заробіток.

Зверніть увагу! У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Автор: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Оплата праці

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Оплата праці»

  • Доплата за шкідливі умови праці: коли проводити?
    Підприємство вперше виконало атестацію робочих місць. Відповідно має бути доплата за шкідливі умови праці. Цю доплату здійснювати з якого часу: з дати актів, з першого числа наступного місяця після проведення атестації чи з початку створення вакансії? Які є нормативні джерела щодо оплати та строків доплати за шкідливі умови праці?
    13.03.20244211
  • Зарплата раз на місяць на прохання працівників
    Працівники підприємства наполягають, щоб заробітну плату їм виплачували раз на місяць у повному обсязі. Чи можна задовольнити це прохання?
    26.02.20243 4924
  • Доплати водію асенізаційної машини під час ремонту
    Водію асенізаційної машини встановлена доплата до посадового окладу за інтенсивність праці - 12% та доплата за шкідливі умови праці - 4% (за результатами атестації робочого місця). Чи нараховувати вказані доплати за дні, коли автомобіль перебуває на ремонті?
    25.01.202435
  • Простій автомобілю на кордоні: як оплачувати водію?
    Юридична особа, платник податку на загальних підставах, здійснює автоперевезення товарів. Працівник перебував у відрядженні 20днів ( в тому числі субота, неділя). Як нараховується заробітна плата за цей період (субота – авто стояло на кордоні, в неділю - водій не працював)?
    13.12.2023174
  • Компенсація при звільненні та вихідна допомога працівнику за погодинною оплатою праці
    Як визначити розмір вихідної допомоги при звільненні за скороченням та компенсацію невикористаної відпустки працівнику, який звільняється в грудні 2023 року, працює за погодинною ставкою – 40,25 грн, що менше мінімальної 40,46 грн? Нарахувань в 2023 році не було. Має 28 днів невикористаної відпустки
    04.12.20231 078