Мінімальний погодинний розмір зарплати: коли застосовувати?

Погодинна оплата праці є однією із систем почасової форми оплати праці і передбачає нарахування працівникам заробітної плати виходячи з погодинної тарифної ставки і фактичної кількості відпрацьованих ними годин за розрахунковий період. При цьому зазначена форма оплати праці має такі системи: пряма погодинна (проста) і погодинно-преміальна, за якої працівники окрім основної заробітної плати отримують премії.

У разі прямої погодинної системи заробітна плата ЗПпог (грн) обчислюється так:

ЗПпог. = Фміс x Сг,

де: Фміс — фактично відпрацьований за місяць час, год.; Сг — годинна тарифна ставка працівника, грн.

У разі погодинно-преміальної системи заробітна плата ЗПпрем (грн) обчислюється як:

ЗПпрем = ЗПпог + Д,

де: Д — сума преміальних доплат за досягнення певних якісних або кількісних показників, грн.

Зверніть увагу на те, що за ст. 92 КЗпП, при почасовій оплаті працівникам встановлюються нормовані завдання. При встановленні таких завдань необхідно обгрунтовувати норми виробітку (норми часу) і норми обслуговування, які визначаються виходячи з нормальних умов праці.

Обов'язковою умовою застосування погодинної оплати праці є дотримання нормальної тривалості робочого часу працівників, яка встановлена ст. 50 КЗпП та не може перевищувати 40 год. на тиждень.

Механізм застосування мінімальної зарплати у погодинному розмірі був затверджений постановою КМУ від 05.05.2010 р. №330. Найголовніше, що визначає ця постанова, — це коло тих роботодавців, які зобов'язані застосовувати мінімальну зарплату у погодинному розмірі:

— на підприємствах незалежно від форми власності у разі встановлення у колективних договорах або за погодженням з профспілковими чи іншими органами, уповноваженими на представництво трудовим колективом, погодинної оплати праці із застосуванням відповідних нормованих завдань та обліку фактичного робочого часу;

— фізичними особами, які використовують найману працю з погодинною оплатою праці;

— в установах та організаціях, що фінансуються з бюджету, в разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про встановлення працівникам погодинної оплати праці.

Це прямо збігається із іншою нормою чинного законодавства. Згідно з останнім абзацом нової статті 3-1 Закону про оплату праці, мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у разі застосування погодинної оплати праці.

Зазначимо, що за змінами, внесеними до ст. 6 Закону про оплату праці, мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Таким чином, головним показником, виходячи з якого починаючи з 01.01.2017 р. слід встановлювати мінімальний розмір годинної тарифної ставки, є мінімальний розмір посадового окладу (тарифної ставки), а він встановлений законодавством в розрахунку на місяць. Щоб отримати мінімальний розмір годинної тарифної ставки, потрібно поділити 1600 грн на заплановану місячну норму робочого часу (в годинах).

Однак така норма робочого часу кожного місяця змінюється (виходячи з кількості календарних днів у місяці, кількості святкових та неробочих днів тощо). Тож чітко визначити мінімальний розмір годинної тарифної ставки з цього показника не вдасться, і варто встановлювати її не нижче за розмір мінімальної зарплати у погодинному розміру, встановленого ст. 8 Закону про бюджет-2017 (19,34 грн за годину).

Наприклад, якщо працівнику встановлено погодинну оплату праці, то починаючи з січня 2017 р. годинну тарифну ставку треба встановлювати не нижче за 19,34 грн. Тоді якщо працівник виконує норму робочого часу, встановлену законодавством (159 годин), то йому має бути нараховано зарплати не менш, ніж 3075,06 грн. Доплачувати до розміру місячної мінімальної зарплати (3200 грн) в цьому випадку не треба, адже за рахунок застосування мінімальної зарплати у погодинному розмірі, вимога абзацу першого ст. 3-1 Закону про оплату праці виконується. Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану годинну норму праці є не нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.

Якщо норма робочого часу за місяць таким працівником не виконана (через прогули, хворобу, відпустки тощо), то треба виконувати вимоги передостаннього абзацу ст. 3-1 Закону про оплату праці: мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці. Наприклад, якщо працівник відпрацював лише 100 годин замість встановлених йому у січні 2017 р. 159 годин, за відпрацьований час йому має бути нараховано не менш, ніж 19,34 х 100 = 1934,00 грн.