• Посилання скопійовано

Зарплата керівнику за відсутності госпдіяльності може не нараховуватись

Юрособа перебуває на спрощеній системі оподаткування. Понад 7 місяців не працює. Керівник є, але зарплата йому не нараховується через відсутність коштів (як на рахунку, так і в касі). Як оформити відносини керівника з підприємством, щоб не нараховувати йому зарплату?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Згідно зі статтею 69 Господарського кодексу України підприємство самостійно встановлює для своїх працівників скорочений робочий день та інші пільги.

Облік робочого часу та нарахування заробітної плати здійснюється за даними Табелю обліку робочого часу за формою №П-5.

Ведення Табелю є обов’язковим для всіх підприємств не залежно від системи оподаткування. Табель, як правило, ведеться в електронному та паперовому вигляді.

Форма Табеля (типова форма №П-5) затверджена Наказом Мінстату від 05.12.2008 р. №489. Вона носить рекомендаційний характер і складається із мінімальної кількості показників, необхідних для заповнення форм державних статистичних спостережень.

У разі потреби можна застосовувати й іншу форму Табеля, але при цьому обов’язковим є наявність первинного обліку показників щодо використання робочого часу, явок та неявок працівників, які визначено формами державних статистичних спостережень з праці*.

Тому, для того, щоби не нараховувати керівнику заробітну плату за відсутності діяльності на підприємстві, слід в Табелі відобразити нульові показники по всіх робочих днях місяця.

Таким чином, юридично керівник на підприємстві є, а заробітна плата йому не нараховується за відсутності госпдіяльності на підприємстві. А відсутність доходів, які б нараховувалися працівнику, означатиме і відсутність податків, які слід сплачувати з таких доходів.

Правда при цьому, слід врахувати, що ставка для нарахування ЄСВ, починаючи з 01.01.2016 р., встановлено на рівні 22% до визначеної бази нарахування. І ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ** встановлено порядок нарахування ЄСВ, якщо база його нарахування не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід. Тобто, в загальному випадку є законодавчо встановлений обов’язок роботодавця сплачувати за своїх працівників ЄСВ на рівні мінімального страхового внеску щомісячно.

Протягом 2015 року ДФС приділяло багато уваги цій темі у своїх листах від 14.02.2015 р. №4979/7/99-99-17-03-01-17, від 31.03.2015 р. №6667/6/99-99-17-03-01-15.

Проте, в жодному разі вони не вказували на обовязковість нарахування ЕСВ у випадку, якщо працівник не відпрацював жодного робочого дня. Отже, відсутність нарахованого доходу означатиме і відсутність обов’язку сплати ЄСВ.

Але слід враховувати і наступне.  Навіть за відсутності госпдіяльності на підприємстві (укладання договорів, сплати за комунальні та решта послуг)  податкова та фінансова звітність складається та подається до відповідних органів регулярно. За її складання відповідає директор. Тож, для цього керівник має хоча би раз на місяць пару годин попрацювати. А отримання оплати за власну працю – це право, гарантоване вищим законом України – Конституцією. Якщо директор виконує свої трудові функції (зокрема, складає та подає звітність підприємства до відповідних органів), він має отримувати зарплату. В такому разі, заробітна плата має нараховуватись за фактично відпрацьований директором час, та ЕСВ сплачуватиметься  на рівні мінімального страхового внеску (якщо для директора таке місце роботи є основним).

 

Читайте також аналітичний матеріал від редакції: Зарплата керівнику за відсутності госпдіяльності — в яких випадках може не нараховуватись?

 

_____________________________________

* Лист Державної служби статистики від 12.01.2012 р. №9/4-10/9.

** Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. №2464-VI.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Оплата праці

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Оплата праці»

  • Оплата праці найманого працівника у ФОП з ліцензією на алкоголь у 2026 році: вимога середньої зарплати
    ФОП, який здійснює роздрібний продаж алкоголю та має ліцензію, використовує працю найманого працівника. У двох місяцях кварталу працівнику нараховується мінімальна заробітна плата, у третьому місяці - 17 000 грн. Чи відповідає така схема нарахувань вимозі щодо середньої щомісячної зарплати не нижче двох мінімальних заробітних плат для роботодавців, що торгують алкогольними напоями, починаючи з 2025 року?
    07.04.202657
  • Оплата праці та повідомлення про прийняття директора-засновника новоствореного підприємства
    Чи існують встановлені законодавством строки для початку нарахування та виплати заробітної плати директору, який одночасно є засновником новоствореного підприємства (грудень 2025 р.), якщо він є єдиним працівником, і чи потрібно подавати до ДПС повідомлення про його прийняття на роботу?
    03.03.202699
  • Звільнення у вихідний день під час відпустки без збереження зарплати (аудіоверсія)
    Працівник перебуває у відпустці без збереження зарплати до 31.01.2026 (субота) і бажає звільнитися цією датою. Як правильно оформити наказ про звільнення останнім днем відпустки, якщо це вихідний для підприємства, та у який термін необхідно провести остаточний розрахунок і виплату компенсації за невикористану відпустку згідно з КЗпП?
    11.02.20262 583
  • Відпускні при стажі менше місяця
    Як розрахувати відпускні працівнику, який відпрацював на підприємстві менше одного календарного місяця та не має розрахункового періоду?
    10.02.2026173
  • Бронювання працівника, зарахованого в оперативний резерв НГУ
    Працівник заброньований на підприємстві, має статус «військовозобов’язаний», у «Резерв+» відображений як зарахований до оперативного резерву НГУ, у 2019 р. отримував мобілізаційне розпорядження. Чи може його статус оперативного резервіста створити перешкоди для подальшого перебронювання, чи він вважається саме резервістом, а не лише військовозобов’язаним, і в яких документах/полях обліку (категорія обліку, спецоблік, номер команди тощо) це має бути чітко зазначено?
    05.02.2026152