Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Частиною третьою ст. 119 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) передбачено, що за працівниками, зокрема призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року №105 затверджено Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (далі – Порядок №105), яким визначено механізм виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті.
Виплата компенсації проводиться підприємствами, установами, організаціями у строки, визначені ст. 115 КЗпП (п. 6 Порядку №105).
Згідно з п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ.
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ), зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається дохід у вигляді заробітної плати (п.п.164.2.1 п.164.2 ст.164 ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ (п.п.1.4 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПКУ).
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку збору 1,5 відс. (п.п. 168.1.1 п.168.1 ст. 168 ПКУ).
Відповідно до п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ від оподаткування військовим збором звільняються доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Згідно з п.п. «и» п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період .
Роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має
Враховуючи зазначене, роботодавець має право здійснити перерахунок військового збору, утриманого із середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у разі отримання компенсаційних виплат з бюджету відповідно до Порядку №105.
