Працівники гірської місцевості: доплати та премії

Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

На важких роботах, на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я згідно з ст. 100 КЗпП встановлюється підвищена оплата праці.

На підприємстві, розташованому на території населених пунктів, яким надано статус гірських або коли підприємство, розташоване за межами населеного пункту, якому надано статус гірського, проте мають філії, представництва, відділення, інші відокремлені і робочі місця в населених пунктах, що мають статус гірських, тарифні ставки та посадові оклади працівників, які постійно в них працюють, підлягають підвищенню на 25%.

Відповідно до  ст. 3-1 Закону про оплату праці, розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.

При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Тож, посадовий оклад працівника повинен становити не менше 2684,00 грн, а працівника, що працює у гірському населеному пункті, не менше 3355,00 грн, тобто підвищеним на 25%.

При цьому, якщо нарахована зарплата працівника, який виконав місячну норму праці, або розмір зарплати, враховуючи виплату її складових, є нижчою за законодавчо встановлений розмір МЗП, то роботодавець повинен провести доплату до рівня МЗП.

Отже, враховуючи зазначене, доплати, надбавки та інші заохочувальні виплати (доплата за інтенсивність, премії тощо) передбачені законодавством, проводяться з підвищеного посадового окладу. 

А от внутрішнє сумісництво не є видом доплати чи премії.

Внутрішнє сумісництво – це виконання роботи одним працівником, який працює за основним місцем роботи та на іншій посаді за сумісництвом (яку здійснює у вільний від основної роботи час з оформленням окремого трудового договору та окремого  табелювання) на одному й тому ж підприємстві. За роботу працівнику, як внутрішньому працівнику нараховується окремо зарплата, але пропорційно до виконаної норми праці. 

Тому, якщо працівник, для якого на підприємстві місце роботи є основним, працює ще й за внутрішнім сумісництвом, то для цілей виконання вимоги про сплату ЄСВ з МЗП базу для нарахування внеску потрібно визначати з сукупного доходу отриманого за відповідний місяць, а потім проводити порівняння її з МЗП.