Розрахунок та виплата зарплати у підприємця-роботодавця

Фізичні особи-підприємці (ФОПи) становлять досить вагому частку від усіх роботодавців. Втім, не завжди оформлення трудових відносин ФОПа з працівниками відбувається в повній відповідності з вимогами законодавства. При цьому слід мати на увазі, що на фізичних осіб-підприємців поширюються ті ж нормативно-правові акти (зокрема, КЗпП, Закон про оплату праці), що й на юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин (ст. 51 ЦКУ).

Фізична особа-підприємець має оформляти локальні акти та розпорядження, укладати трудові договори  та може вести книгу реєстрації локальних актів, розробляти правила внутрішнього трудового розпорядку (їх вправі затвердити трудовий колектив, який може складатися навіть з одного найманого працівника), вести табель обліку робочого часу тощо.

Водночас, чинним законодавством про працю не передбачено обов'язку ФОПа мати штатний розпис. Про це йдеться в листі Мінсоцполітики від 21.05.2019 р. №34/0/23-19/133. Укладення колективного договору є обов'язковим лише для юридичних осіб. Деякі питання, які можуть бути врегульовані колективним договором, допустимо врегулювати іншим нормативним актом. Зокрема, положенням, яким може бути визначено строки виплати заробітної плати та її розміри за першу половину місяця (ст. 24 Закону про оплату праці). 

Форми і системи оплати праці та інші питання, визначені у ст. 97 КЗпП, погоджуються з профспілкою або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених  ст. 97 КЗпП.

Системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників. Тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і професійні стандарти (кваліфікаційні характеристики). Тарифна система оплати праці використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати

Колективним договором, а якщо договір не укладався - наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу, виданим після погодження з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а в разі відсутності первинної профспілкової організації - з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників, можуть встановлюватися інші системи оплати праці (ст. 96 КЗпП).

Отже, як бачимо, роботодавець (організація чи ФОП) мають право самостійно встановити та затвердити локальним документом систему (и) оплати праці, яка буде ним застосовуватись.

Статтею 97 КЗпП визначено, що оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Проте основними системами є дві: погодинна (коли розмір зарплати залежить від кількості відпрацьованого часу (годин, днів або за місяць) – її бажано застосовувати для працівників адмінстрації (директорів, менеджерів, начальників відділу тощо) та відрядна (коли розмір зарплати залежить від кількості виконаної роботи, виготовленої продукції – вона більш підходить для працівників, безпосередньо зайнятих на виробництві, сільському господарстві).

Слід зауважити, що розмір заробітної плати має залежати від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємця.

Водночас, мінімальна заробітна плата – це встановлений законом розмір оплати праці за виконану працівником місячну (погодинну) норму праці. Мінімальна зарплата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірі. Мінімальна заробітна плата у 2021 році становить з 01.01.2021 року: у місячному розмірі — 6000 гривень; у погодинному розмірі — 36,11 гривні,  з 01.12.2021 року: у місячному розмірі — 6500 гривень;  у погодинному розмірі — 39,12 гривні.

Відповідно до ст. 6 Закону про оплату праці, мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється в розмірі не менше ніж прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

При цьому розмір зарплати працівника за повністю виконану місячну норму праці не може бути нижчим від розміру мінімальної зарплати. Якщо нарахована зарплата працівника, який виконав місячну норму праці, нижче від розміру мінімальної зарплати, працедавець проводить доплату до її рівня, яка виплачується щомісяця одночасно з виплатою зарплати. Доплата виплачується щомісяця одночасно з виплатою зарплати. 

Зверніть увагу: встановлюючи оклад, потрібно передбачити, щоб у працівників, які обіймають різні посади, він був різний. Зарплата нараховується на підставі Табеля обліку робочого часу.

Заробітна плата повинна виплачуватися регулярно в робочі дні, у терміни, визначені нормативним актом працедавця, але не рідше ніж два рази на місяць через 16 календарних днів і не пізніше ніж сім днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Тобто зарплата за першу половину місяця має бути виплачена не пізніше ніж 23-го числа поточного місяця, а за другу половину – не пізніше ніж 7-го числа наступного місяця.

Таким чином, ФОП – роботодавець самостійно обирає систему та форму оплати праці. Також, якщо обрану погодинну форму оплати, можна обрати відповідний проміжок часу (за годину, за день, або за місяць – тобто місячний посадовий оклад). Головне всі ці моменти зафіксувати в локальному акті-розпорядженні – це може бути, наприклад, Положення про оплату праці. При цьому варто також дотримуватись мінімальних державних гарантій в оплаті праці – мінімальний посадовий оклад, мінімальна зарплата за повністю виконану місячну (годинну) норму праці,  індексація зарплати, тощо