Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Обліковий період установлюється в колективному договорі підприємства (а за умов його відсутності – наказом керівника). Він охоплює робочий час і години роботи у вихідні і святкові дні, години відпочинку.
Щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, встановлена графіком, може коливатися протягом облікового періоду, але загальна сума годин роботи за обліковий період має дорівнювати нормі робочого часу в обліковому періоді.
Обліковим періодом при підсумованому обліку робочого часу, як правило, є місяць. В окремих випадках застосовуються інші облікові періоди – декада (10 календарних днів місяця), квартал, півріччя, рік тощо. У сільському господарстві (в рільництві) може застосовуватися обліковий період від початку весняно-польових до закінчення осінньо-польових робіт. Для окремих категорій працівників морського, річкового та залізничного транспорту обліковим періодом може бути тур (час з моменту явки на роботу для поїздки до моменту явки на роботу для наступної поїздки) (п. 6 Методрекомендацій №138).
Які виплати здійснюються працівникам в кінці кожного місяця та в кінці облікового періоду?
В кінці кожного місяця, впродовж облікового періоду, провадиться нарахування працівникам належної їм заробітної плати згідно з діючими умовами оплати праці:
- основної заробітної плати (окладу);
- доплат і надбавок, в тому числі за роботу у нічний та вечірній час;
- надбавок;
- премій;
- за роботу у святкові дні та неробочі дні (визначені ст. 73 КЗпП).
При цьому слід пам’ятати, що замінити роботу у святкові та неробочі дні на інший день відпочинку, якщо за графіком змінності при підсумованому обліку робочого часу саме на такий день припадала зміна працівника, не можна. Адже в такому випадку працівник не виконає встановлену йому норму робочого часу! Принаймні такою була позиція Мінсоцполітики, наведена у листі від 09.12.2014 р. №922/13/155-14.
Саме тому подвійна оплата за роботу під час свят в такому режимі відбувається одразу (наприкінці місяця), а не наприкінці облікового періоду.
Отже, після закінчення місяця за години, фактично відпрацьовані в святкові та неробочі дні, години оплачуються за нормами, зазначеними у ст. 107 КЗпП, у подвійному розмірі:
- відрядникам – за подвійними відрядними розцінками;
- працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, – в розмірі подвійної годинної або денної ставки;
- працівникам, які отримують оклади місячні: в розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад – якщо робота в святковий і неробочий дні проводилася в межах місячної норми робочого часу.
Подвійна оплата передбачається і для надурочних годин, але в кінці облікового періоду (ст. 106 КЗпП).
За погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки.
Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається. Та ось порахувати ці надурочні години (навіть, якщо працівник в певному місяці відпрацьовує кількість годин, яка перевищує кількість, встановлену його індивідуальним графіком) можна лише після закінчення облікового періоду!
Адже загальна кількість надурочних годин за обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом і нормою годин за цей період.
Крім того, до закінчення облікового періоду слід пам’ятати про залізне правило. Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.
Обліковуємо робочий час працівникам правильно
У листі від 05.03.2019 р. №259/0/206-19 фахівці Мінсоцполітики наголосили, що нарахування заробітної плати працівникам проводиться на підставі табеля обліку використання робочого часу, в якому чітко фіксується фактичне використання робочого часу, а саме робляться відмітки про:
- фактично відпрацьований час;
- відпрацьовані години за місяць:
- надурочні;
- вечірні;
- нічні години роботи;
- години роботи у святкові, неробочі, вихідні дні;
- інші відхилення від нормальних умов.
Саме тому слід вести достовірний облік робочого часу кожного працівника для уникнення запитань щодо того, як же визначити наднормові години.
Визначення годинної ставки для оплати надурочних
Як ми вже з'ясували, надурочні виплачуються в кінці облікового періоду. Для надурочних годин передбачається подвійна оплата, але в кінці облікового періоду (ст. 106 КЗпП).
Для визначення годинної ставки для оплати надурочних годин необхідно місячний оклад працівника розділити на середньомісячне число годин за обліковий період, яке має розраховуватись з урахуванням норми тривалості робочого часу за цей період, встановленої з дотриманням вимог ст. 50, 51, 53 КЗпП.
Середньомісячна кількість годин за обліковий період розраховується шляхом ділення норми тривалості робочого часу за обліковий період, на кількість місяців в обліковому періоді.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс
Передплатити
