Нюанси подання уточнюючого розрахунку щодо оренди землі

Суб’єкти господарювання набувають права оренди земельної ділянки на підставах і у порядку, передбачених чинним законодавством та договором оренди землі.

Договір оренди землі — це договір, за яким орендодавець має за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону про оренду землі).

Договір оренди землі укладається у письмовій формі та за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально. Постановою КМУ від 03.03.2004 р. №220 затверджена типова форма договору оренди землі.

До істотних умов договору оренди землі віднесені, зокрема, умови щодо орендної плати: її розмір, індексація, спосіб та умови розрахунків, строки, порядок її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст. 15 Закону про оренду землі).

ПКУ орієнтує щодо розміру орендної плати на договір оренди, але п. 288.5 ПКУ містить досить чітко визначену "вилку" орендної плати -  річна сума платежу не може бути меншою від розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території (ст. 274 ПКУ), та не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки (п. 288.5 ПКУ).

У рамках п. 274.2 ПКУ ставка земельного податку встановлюється у розмірі не більше 12% від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності). Очевидно, мова йде саме про таку земельну ділянку.

Податківці у "ЗIР", підкатегорія 112.05, радять уточнюючі розрахунки подавати протягом 20 календарних днів після місяця, у якому мав місце факт зміни протягом року функціонального використання землі, зміни розміру орендної плати, настання інших чинників, що впливають на розмір податкового зобов'язання (зміна ставок та нормативної грошової оцінки  протягом року підпадає під це визначення).

Форма декларації затверджена наказом Мінфіну від 23.01.2017 р. №9 – саме цю форму звітності слід використовувати для  подачі уточнення звітності (не дивлячись на той факт, що за 2017 рік земельна звітність подавалася за формою, затвердженою наказом  Мінфіну від 16.06.2015 р. №560).

Алгоритм заповнення уточнюючої декларації майже нічим не відрізняється від заповнення звітної декларації. Уточнюючі декларації нумеруються окремо від звітних. Якщо уточнююча декларація у 2017 році подається вперше, то у комірці "Порядковий номер за рік за видом декларації" ставимо "1". Крім того, слід проставити "Х" у полі 03 "Уточнююча". У реквізиті "з урахуванням уточнень з" — вписати число та місяць, починаючи з яких має місце факт уточнення уже задекларованих даних.

У розділі I відображаємо правильні нові дані щодо всіх наявних земельних ділянок. Якщо має місце факт виправлення даних за підсумками перегляду ставок, у першому рядку відображаємо нарахування виходячи зі старої ставки та кількості місяців її дії у 2017 році (до затвердження нової ставки), а у другому — уже виходячи з розміру нової ставки (від дня затвердження нової ставки і до кінця року). Заповнюючи графу 13 «Річна сума земельного податку», слід бути особливо уважними, бо зробити обрахунок за формулою тут не вдасться. Оскільки протягом року діятиме різна ставка, при заповненні звітності у електронній формі треба вимкнути функцію авторозрахунку та контролю заповнення звітності. Розрахунок податку робимо вручну самостійно.

Далі переходимо до заповнення розділу III. Спочатку нарахований податок за обома ставками (гр. 16 розділу I) переносимо до рядка 3 розділу III уточнюючого розрахунку. Далі цю суму розбиваємо у межах року, але орієнтуючись на те, яка ставка у який період діяла. У рядку 4 розділу III зазначаємо раніше задекларовані суми земельного податку, розрахованого за старою ставкою, а раніше нараховані податкові зобов'язання у рядку 4 порівнюємо із заново нарахованими показниками з рядка 3 розділу III уточнюючого розрахунку. Порівняння цих показників дасть нам уявлення про те, переплату чи недоплату ми маємо. У даному випадку має місце  додатне значення різниці між показниками рядків 3 та 4 - отже, заповнюємо рядок 5. 

Теоретично дані у рядках 7 та 8 будуть заповнені тільки у тому разі, якщо уточнення матимуть місце після граничної сплати податкових зобов'язань за конкретний період. Але зміна ставок посеред року — явище нестандартне і жодним чином не може контролюватися платником податків. Ось тут важливо уважно стежити за 20-денним строком після місяця, коли мав місце факт зміни ставок.

Факт підписання нового договору визначає звітний місяць, після закінчення 20-денного строку за яким треба подати уточнюючий розрахунок, а ще протягом наступних 10 днів здійснити доплату податкового зобов'язання. Після 30-денного строку за звітним місяцем сума несплаченої дельти (донарахованого податкового зобов'язання внаслідок зміни ставки) уже вважатиметься недоїмкою з необхідністю сплатити штраф та пеню (за виключенням щодо норм пп. 129.1.3 ПКУ).