Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Декларація ПДВ
Придбання звільнених від оподаткування ПДВ товарів/послуг, а також тих, що оподатковуються за нульовою ставкою відображається у Декларації з ПДВ у підрядку 10.3 «з нульовою ставкою та/або без податку на додану вартість» рядка 10 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України».
У додатках до Декларації суми придбаних товарів або послуг, що звільнені від ПДВ або оподатковуються за нульовою ставкою не розшифровуються (в тому числі і у додатку 5).
Реалізовані за основною ставкою товари відображаються у Декларації у рядку 1.1 «операції, що оподатковуються за основною ставкою» з розшифровкою по контрагентам у Розділі І Додатку 5. При цьому, те що такі товари були придбані за нульовою ставкою не впливає на їх відображення при реалізації у Декларації з ПДВ.
Декларація з податку на прибуток
Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(с)БО або МФСЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.
Таким чином, відображення в обліку придбання програмного забезпечення для потреб підприємства, дезінфекторів для рук, а також оплати доступу до онлайн платформи залежить від їх відображення в бухгалтерському обліку та від того, чи застосовує підприємство податкові різниці.
Так, п. 138.1 та 138.2 ПКУ передбачено наступні коригування фінрезультату:
- фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до НП(с)БО або МСФЗ;
- фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 ПКУ.
В свою чергу, у п. 138.3.4 ПКУ встановлено мінімальні строки нарахування амортизації нематеріальних активів. Зокрема, до групи 5 відноситься авторське право та суміжні з ним права (в тому числі комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (баз даних), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті. Для цієї групи мінімальні строки нарахування «податкової» амортизації встановлюються відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як 2 роки.
Якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування нематеріального активу не встановлено, такий строк корисного використання визначається платником податку самостійно, але не може становити менше двох та більше 10 років.
При цьому, комітет ВРУ з питань інформатизації та зв'язку у листі від 13.02.2017 р. №04-21/13-74(34081) зауважував, програмне забезпечення (ПЗ) у бухобліку та з метою подальшого оподаткування може визнаватись як об'єкт:
- основних засобів (ОЗ) - якщо програма необхідна для виконання комп'ютером його функціональних завдань, тобто є системною програмою, вона може обліковуватися як об'єкт ОЗ;
- нематеріальних активів (НА) - у разі коли придбаваються майнові права на комп'ютерну програму, а вона включається до складу НА;
- роялті (для власного використання), - якщо ліцензіату надано право користування комп'ютерною програмою без можливості її продажу (або відчуження), умови використання програми не обмежені її функціональним призначенням, а відтворення програми - певною кількістю копій, плата за користування такою програмою вважається роялті;
- роялті (для власного використання та надання послуг), - у разі коли оплачується обслуговування програми, але сама програма не придбавається, така плата вважається платою за послуги.
Роялті в пп. 14.1.225 ПКУ визначено як будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, включаючи комп’ютерні програми.
При цьому не вважаються роялті платежі, отримані:
- як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови її використання обмежені функціональним призначенням, а відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»);
- за придбання примірників (копій, екземплярів) об'єктів інтелектуальної власності, які втілені в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання;
- за придбання речей (у т. ч. носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об'єкти права інтелектуальної власності у користування, володіння та/або розпорядження особи;
- за передачу прав на об'єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі цих прав надають право особі, яка отримує такі права продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності.
Отже, якщо згідно умов придбання програмного забезпечення та оплати доступу до онлайн платформи (ліцензійної угоди) виплаває, що такий платіж є роялті, то такі витрати обліковуються як отримані послуги і відносяться до складу витрат напряму (у декларації вони відображаються лише у сумі розрахованого фінрезультату і не призводять до виникнення податкових різниць).
Якщо ж, згідно наведених вище критеріїв має місце саме нематеріальний актив, то підприємство оприбутковує його на субрахунок 154 з подальшим введенням в експлуатацію на рахунок 12 «Нематеріальні активи» і нарахуванням амортизації протягом строку такої експлуатації, яка відноситься до складу витрат. В такому випадку якщо підприємство застосовує податкові різниці воно відповідно має збільшити фінрезультат на суму нарахованої амортизації за правилами бухгалтерського обліку, а зменшити фінрезультат має право лише на суму розрахованої «податкової» амортизації враховуючи критерії (зокрема мінімальні строки нарахування амортизації) наведені у п. 138.3 ПКУ.
Що ж до дезінфекторів для рук (якщо це прилад для дезінфекції), то враховуючи їх вартість, вони будуть обліковуватись або як запаси/МШП (рахунок 20 або 22) або як МНМА (оприбуткування на субрахунок 153 з подальшим введенням в експлуатацію на рахунок 11). Якщо придбаваються витратні матеріали – антисептики, то вони обліковуються як запаси на субрах. 209 з подальшим списанням на витратні рахунки в залежності від того, в яких підрозділах вони використані. В будь якому з варіантів – ані списання запасів/МШП ані нарахування МНМА – не відображається у податкових різницях, а враховується при визначені загального фінрезультату до оподаткування у складі витрат. Аналогічна ситуація і з придбаними/реалізованими товарами (рахунок 28). Тобто наявність податкової пільги з ПДВ на такі товари не впливає на їх вплив та відображення у Декларації з податку на прибуток.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс
Передплатити
