Документи, за якими можуть визнати трудові відносини з директором

Якщо власник підприємства особисто виконує функції директора, то таким чином він хоче оптимізувати витрати свого бізнесу. Адже, в такий спосіб, керування підприємством не потребує себе працевлаштовувати, сплачувати собі заробітну плату та здійснювати відрахування до бюджету ПДФО, ЄСВ та ВЗ.

Для цього слід привести статутні документи у відповідність до вимог чинного законодавства і врахувати поради, викладені нижче.

Слід розуміти, що юридично засновник виконує не обов’язки директора підприємства, а лише покладені на нього певні управлінські функції. І це головна його відмінність від директора — найманого працівника.

Засновник при виконанні обов’язків директора відповідно до норм законодавства:

• може здійснювати свої права на управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи на основі статуту або інших установчих документів (ч. 2 ст. 65 та ч. 4 ст. 128 ГКУ);
•  вести бухгалтерський облік, а отже, підписувати фінансову, податкову та іншу звітність  (ч. 3 та ч. 4 ст. 8 Закону про бухоблік);
• особисто  підписувати податкову декларацію (п. 48.5.1 ПКУ).

Із вищезазначеного випливає, що засновник може підписувати будь-які документи без винятку, що надходять на підприємство.

При цьому укладати трудовий договір із директором-засновником не потрібно, відповідно і не потрібно нараховувати або виплачувати засновнику заробітну плату. Тим більше жодна законодавча норма не зобов’язує власника підприємства укладати угоди з самим собою, в т. ч. і трудовий договір. Тому при оформленні повноважень засновника як директора питання про оплату його праці не ставиться.

Виконання функцій директора відображається у статуті підприємства, де зазначається порядок управління підприємством засновником (без оформлення із ним трудових відносин). Таке право засновника оформляється рішенням загальних зборів, в якому слід передбачити пункт, що дозволяє виконувати управління підприємством одному з його учасників.

Для того, щоб не визнали з директором-засновником трудових відносин потрібно дотримуватися таких правил. А саме, на директора-засновника:

1. не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку;

2. не нараховується винагорода за виконання представницьких функцій;

3. у протоколі рішення загальних зборів та статуті підприємства обов’язково вказується, що:

• керівник може діяти від імені підприємства без довіреності;
• із керівником не укладається трудовий договір;
• керівник не отримує винагороди за виконання своїх обов’язків.

Якщо таких положень у статуті підприємства немає, слід внести зміни до нього рішенням загальних зборів, оформленим протоколом, та подати зміни до державного реєстратора.

4. не видається наказ (розпорядження) про призначення засновника на посаду директора;

5. не робиться запис у трудовій книжці;

6. не надсилається повідомлення до територіальних органів ДПС про початок роботи на посаді директора; 

7. не розробляється посадова інструкція;

8. не оформляються службові відрядження та різного види відпустки;

9. не компенсуються витрати;

10. не оплачуються листки непрацездатності. 

Недотримання цих правил лише підтвердить перебування директора-засновника у трудових відносинах із підприємством. Варто пам’ятати про головний принцип роботи директора-засновника — він виконує управлінські повноваження, а не трудові. Не слід давати контролюючим органам зайвий привід визнати діяльність директора-засновника виконанням трудових обов’язків, за що передбачено оплату праці та, відповідно, сплату податків та зборів.

Виходячи з обсягу роботи, яку фактично виконує засновник за умовами запитання, це вже можна трактувати як трудову діяльність директора з управління поточною діяльністю підприємства – ТОВ веде активну торгову діяльність, має документооборот та регулярно приймаються управлінські рішення.