Щодо змін в бухобліку довгострокової заборгованості читайте наш аналітичний матеріал.
Зокрема, завдяки внесеним змінам наказом Мінфіну №379, дисконтуванню підлягає вся довгострокова заборгованість (більше 1 року): як дебіторська, так і кредиторська, а не тільки та, яка передбачає сплату (отримання) відсотків.
Однак є норми П(С)БО 19, у Додатку до якого зазначається, що дисконтування не здійснюється для короткострокової заборгованості (як кредиторської, так і дебіторської), якщо різниця між номінальною сумою зобов'язання та дисконтованою сумою є несуттєвою (менше 5% номінальної вартості). Відповідно, якщо ця різниця є суттєвою, то вона підлягає дисконтуванню.
Отже, дисконтування тепер стосується будь-якої грошової дебіторської та кредиторської заборгованості, а не лише процентної. Але в загальному тільки довгострокової заборгованості (більше 1 року), хоча із поточною (менше 1 року) також можливий варіант дисконтування.
У даному випадку на заборгованість нараховуються відсотки, тому вона повинна була дисконтуватися в 2015 – 2019 роках на кожну дату балансу в цьому періоді. Зокрема, на кожну дату балансу потрібно аналізувати, чи є заборгованість довгостроковою на цю дату, наприклад:
- станом на 31.12.2015 року заборгованість вперше пролонговано до 2018 року, а отже, на цю дату вона довгострокова и повинна дисконтуватися. Також заборгованість дисконтується протягом всього 2016 року;
- на дати балансу 2017 та 2018 року до моменту другої пролонгації заборгованість може розглядатись як короткострокова, якщо пролонгований строк її погашення у 2018 році настає менше ніж через рік з дати балансу;
- після другої пролонгації у 2018 році до 05.2020 року заборгованість знову стає довгостроковою в залежності від того, чи настає дата 05.2020 пізніше ніж через рік з дати балансу. Це буде справедливо для дат балансу по 31.03.2019 р. включно. Станом на 30.06.2019 р. ця заборгованість вже стає поточною і не дисконтується.
Якщо згодом строк погашення кредиту буде ще раз пролонговано, заборгованість знову стає довгостроковою.
Звертаємо увагу, що можна скористатися нормою абз. 2 ст. 1049 ЦКУ, відповідно для якої якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом 30 днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. У такому у разі для цілей обліку така позика не може бути визнаною як довгостроковою, а отже, має обліковуватися як поточна заборгованість.
***
Також читайте:
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись