• Посилання скопійовано

Оренда майна у нерезидента: чи утримувати різницю, якщо ставки між податками різні?

Чи достатньо наданої нерезидентом довідки, щоб не утримувати з нього податок? Якщо ставки оподаткування між країнами різні, чи потрібно утримувати різницю? Якщо так, то якими нормативними документами це регулюється?

Запитання:

Підприємство уклало договір з нерезидентом щодо оренди рухомого майна, зокрема, вагонів. Нерезидент надав документ, що він є резидентом країни, у якій зареєстрований. Між Україною та Латвією укладено договір про уникнення подвійного оподаткування. Про ставку податку та про те, що податки сплачуються в країні реєстрації, в наданій довідці не зазначенл. Чи достатньо такої довідки, щоб не утримувати податок з нерезидента? Якщо ставки оподаткування між країнами різні, чи потрібно утримувати різницю? Якщо так, то якими нормативними документами це регулюється?

 

Відповідь:

Відповідно до пп. 134.1.3 ПКУ об'єктом оподаткування податком на прибуток є дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно з п. 141.4 ПКУ, з джерелом походження з України. Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку та за ставками, визначеними п. 141.4 ПКУ. Для цілей цього пункту такими доходами, зокрема, є лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента – лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди (пп. «ґ» пп. 141.4.1 ПКУ).

Норми пп. 141.4.2 ПКУ зобов’язують резидентів, що здійснюють на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого останнім від провадження госпдіяльності, утримувати податок з доходів, зазначених у пп. 141.4.1 ПКУ, за ставкою в розмірі 15% їх суми та за їх рахунок. Податок сплачується до бюджету під час виплати доходу нерезиденту, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Пунктом 3.2 ПКУ передбачено, що якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України визначено ст. 103 ПКУ.

Згідно з п. 103.2 ПКУ особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Конвенція між Урядом України і Урядом Латвійської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і на майно підписана 21.11.1995 р.

Відповідно до п. 2 ст. 23 Конвенції майно, представлене рухомим майном, що є частиною комерційного майна постійного представництва, яке підприємство однієї Договірної Держави має в другій Договірній Державі, або представлене рухомим майном, пов'язаним з постійною базою, доступною резиденту однієї Договірної Держави в другій Договірній Державі з метою надання незалежних особистих послуг, може оподатковуватись у цій другій Державі.

При цьому у випадку Латвії подвійне оподаткування усувається за п. 2 ст. 24 Конвенції так: якщо резидент Латвії одержує дохід, який, згідно з положеннями цієї Конвенції, може оподатковуватися в Україні, якщо тільки його внутрішнім законодавством не передбачається більш сприятливе оподаткування, Латвія дозволить вираховувати з податку на дохід цього резидента суму, рівну прибутковому податку, сплаченому в Україні.

Таке вирахування в будь-якому випадку не повинно перевищувати тієї частини податку з доходу в Латвії, яке було підраховано до надання вирахування, що стосується доходу або майна, які можуть оподатковуватися в Україні, залежно від обставин.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пп. 103.5 і 103.6 ПКУ, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п. 103.4 ПКУ).

Відповідно до п. 103.5 ПКУ довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Отже, при виплаті українським підприємством доходів резиденту Латвії, утримується податок на прибуток підприємств за ставкою, встановленою законодавством Латвії, за умови надання латвійським резидентом довідки про його резиденцію, яка відповідає вимогам, визначеним ст. 103 ПКУ.

За інформацією, що наведена в «Всесвітній павутині»  та у Вікіпедії , ставка корпоративного податку на прибуток у Латвії становить 20%, при цьому оподатковується лише розподілений прибуток.

За відсутності у наданій нерезидентом довідці розміру ставки податку на прибуток підприємств за ставкою, встановленою законодавством Латвії, податок на доходи нерезидента має нараховуватися за ставкою, встановленою пп. 141.4.2 ПКУ.

До того ж ДФС у м. Києві в ІПК від 01.12.2017 р. №2799/ІПК/26-15-12-03-11 повідомляє, що резидент під час виплати нерезиденту-орендодавцю орендної плати утримує податок з таких доходів нерезидента відповідно до правил, визначених п. 141.4 ПКУ, незалежно від того, яким чином такий дохід використовується після оподаткування.

Нагадаємо, що відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в п. 141.4 ПКУ, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати (п. 137.3 ПКУ).

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Бондаренко Олена

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • Дозвіл на спеціальне водокористування: хто повинен подавати декларацію з рентної плати
    Дозвіл на спеціальне водокористування видано юридичній особі - головному підприємству. Первинним водокористувачем є філія - юридична особа. Хто повинен подавати декларацію з рентної плати?
    18.07.202430
  • Повідомлення в ТЦК щодо виключеного з військового обліку працівника
    Підприємство приймає на роботу працівницю, яка виключена з військового обліку на підставі пп. "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону про військовий облік. Чи потрібно вести військовий облік щодо неї і подавати повідомлення до ТЦК?
    16.07.2024920
  • Коли вводити в експлуатацію новозбудоване приміщення?
    У 2013 році підприємство почало будівництво виробничого приміщення, накопичуючи витрати на субрахунку 151. 20.06.2024 р. отримано за зареєстровано в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва декларацію про готовність об’єкта до експлуатації (форма СС1). Ця декларація поки не зареєстрована в Реєстрі речових прав. Чи можна 20.06.2024 р. вводити в експлуатацію новозбудоване приміщення в бухобліку та починати амортизувати?
    04.07.202490
  • Як повернути постачальнику залізничний вагон з товаром, який не був прийнятий покупцем?
    ТОВ "А" – постачальник відправив ТОВ "Б" – покупцю 25.05.2024 р. товар залізничним транспортом безпосередньо з заводу виробника. Вагон прибув 04.06.2024 р. Після огляду виявлено, що товар невідповідної якості і він одразу був переадресований виробнику. Витрати з доставки оплачує постачальник. Розкредитування та переадресацію вагону проводить ТОВ "А". За результатами огляду складено акт невідповідності. Постачальник – ТОВ "А" наполягає скласти ВН на отримання від 25.05.2024 р. та 04.06.2024 р. на повернення. Чи правомірна вимога постачальника?
    24.06.2024261
  • Земельна ділянка не використовувалася протягом року, що з витратами на оренду?
    Підприємство не використовувало земельну ділянку в поточному році. Чи можна витрати на її оренду включити до складу витрат під урожай наступного року?
    11.04.202479