Утилізація шин, мастил та акумуляторів: бухоблік та звітність

Національні стандарти бухобліку та Інструкція №291 не вимагають від підприємства ведення окремого обліку шин, мастила і акумуляторів. За загальними правилами, встановленими НП(С)БО 1, підприємство відображає на балансі активи  - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигід у майбутньому. 

Саме тому, при введенні шин в експлуатацію, підприємства часто не визнають витрати з їх придбання. А ведуть облік таких шин на спеціальних, створених самостійно, субрахунках – не лише "Шини на складі", а і "Шини в експлуатації", наприклад. Оскільки шини – це запас, який часто замінюється, і повністю при введенні в експлуатацію не втрачається (може використовуватися протягом певного, іноді довготривалого часу). Однак обов’язку вести облік саме так нормативні документи не встановлюють. Це питання облікової політики самого підприємства. 

Що вже говорити про відпрацьовані шини, мастила та акумулятори? Адже вони точно не відповідають визначенню активів і на балансі їх бути не повинно. Коли визнавати витрати від їх списання, при введенні в експлуатацію чи пізніше, це визначає саме підприємство (із урахуванням норм П(С)БО 16). Але водночас із визнанням таких витрат відбувається і списання таких активів з балансу. Тобто, за рахунком 20 "Запаси" вони вже не обліковуватимуться. 

Але, якщо чинним законодавством або наказом керівника підприємства (обліковою політикою) передбачено ведення окремого обліку таких відпрацьованих запасів, підприємство повинно їх вести. Та це буде аналітичний облік (без відображення на балансі). 

Щодо утилізації мастил (олив)

Постановою КМУ від 17.12.2012 р. №1221 затверджено Порядок збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив) (далі – Порядок №1221). За ним споживачі мастила здійснюють первинний облік щодо придбаних мастил (олив), їх використання, подальшого поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) та подають щокварталу до 10 числа наступного місяця до Держекоінспекції інформацію про стан поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку (крім суб’єктів господарювання, які здійснюють заміну мастил (олив) у транспортних засобах у пунктах заміни). 

Який саме це первинний облік, в Порядку №1221 не зазначено. Тож, такий облік можна вести у будь-якій формі, головне – збирати інформацію про створення відпрацьованих мастил, їх наявність на підприємстві і здачу. Приймання відпрацьованих мастил (олив) від суб’єктів господарювання здійснюється відповідно до визначених законодавством вимог та оформлюється актом приймання згідно з додатком 3, що складається у двох примірниках. Один примірник акта надається суб’єкту господарювання, що здає зазначені відходи, а другий залишається у суб’єкта господарювання, який має ліцензію на право провадження госпдіяльності у сфері поводження з небезпечними відходами, що їх приймає (п. 13 Порядку №1221).

Суб’єкти господарювання, які здійснюють заміну мастил (олив) у транспортних засобах у пунктах заміни в добровільному порядку подають щокварталу до 10 числа наступного місяця до Держекоінспекції інформацію про стан поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) за формою згідно з додатком 5.

Щодо утилізації шин 

Постановою КМУ від 27.07.2011 р. №1136 передбачено, що  підприємства, установи та організації, які виробляють  та/або  імпортують  шини  для  транспортних засобів за кодами товарних категорій 4011, 4012, 4013 (2371б-14) (включаючи всі підкатегорії)  згідно  з УКТ ЗЕД,  внаслідок використання яких утворюються зношені шини,  зобов'язані  самостійно  відповідно  до законодавства   забезпечити  подальше  збирання,   заготівлю  та утилізацію зношених шин або укласти договори про виконання робіт з організації  збирання,  заготівлі  та  утилізації  зношених  шин з урахуванням встановленого мінімального розміру плати за послуги  з організації  збирання,  заготівлі  та  утилізації  зношених  шин з уповноваженим  підприємством,  що  належить  до  сфери  управління Мінекології  та  природних  ресурсів,  або  суб'єктами господарювання, що мають відповідну ліцензію. 

А  Мінекології та  природних  ресурсів  доручалося у  місячний строк  разом  з  Міністерством еконрозвитку і торгівлі та Державною митною службою затвердити порядок збирання, заготівлі та утилізації зношених шин і здійснення відповідного контролю. Але такий порядок так і не був затверджений. 

Наприкінці 2017 року до згаданої постанови були спроби внесення змін, щоб довести справу до кінця. Але знову ж таки, такі спроби так і залишилися у проекті постанови КМУ. 

Отже, на сьогодні такого порядку не існує, і спеціального обліку та звітності щодо утилізованих шин від підприємств держава не вимагає. Тому організувати облік відпрацьованих шин та їх передачі на утилізацію підприємство має право самостійно. 

Щодо утилізації акумуляторів

Зараз існує Положення про порядок збирання та переробки відпрацьованих свинцево-кислотних акумуляторів. Ним не встановлено спеціальних правил щодо обліку таких акумуляторів або спеціальної форми звітності для тих підприємств, які передають такі акумулятори на утилізацію.  Тож, і тут ці правила обліку підприємство розробляє самостійно.  

Але  за цим Положенням збирання,    заготівля,    транспортування,   пакетування, зберігання і контроль якості відпрацьованих свинцевих акумуляторів здійснюється відповідно до технічних умов ГОСТ 1639.