Нюанси обліку безоплатного користування основними засобами від нерезидента

Пунктом 1 ст. 827 ЦКУ встановлено, що за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Відповідно між нерезидентом та резидентом повинен бути укладено договір позички таких основних засобів.

Згідно з п.1 ст. 833 ЦКУ, користувач несе звичайні витрати щодо підтримання належного стану речі, переданої йому у користування. Відповідно до п. 3 ст. 827 ЦКУ, до договору позички застосовуються положення глави 58 "Найм (Оренда)".

Отже, з метою бухобліку до операцій позички можуть бути застосовані правила, передбачені для операційної оренди.

Методологічні засади формування у бухобліку інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінансовій звітності регулюються нормами П(С)БО 14. Об'єкт операційної оренди відображається орендарем на позабалансовому рахунку бухобліку за вартістю, указаною в угоді про оренду. При цьому, оскільки основний засіб знаходиться на позабалансовому рахунку, позичкоотримувач не нараховує на нього амортизацію.

Витрати пов’язані із підтриманням об’єкту позики у належному стані відносяться до витрат такого позичкоодержувача. Витрати орендаря на поліпшення об'єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигід, які первісно очікувалися від його використання, відображаються позичкоодержувачем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів. Такі витрати зараховуються до складу основних засобів як первісна вартість нового об'єкта підгрупи 2.7 класифікації основних засобів, наведеної в п.7 Методичних рекомендацій №.

У податковому обліку для розрахунку амортизації витрати на поліпшення (ремонт) орендованих основних засобів зараховуються як окремий об'єкт групи 9 "Інші основні засоби" з мінімально допустимим строком корисного використання 12 років.

ПДВ

Згідно з пп. 185.1 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ, розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп. 14.1.191 ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (пп. 14.1.185 ПКУ).

Отже, операція з передачі товарів та основних засобів резиденту платнику ПДВ за договором позички, який передбачає їх повернення, не вважається постачанням товарів/послуг та не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Податок на прибуток

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Коригування у даному випадку можуть виникнути лише при понесені витрат на поліпшення об'єкта операційної оренди, які обліковуються як окремий об’єкт основних засобів.

Так, відповідно до п. 138.1 ПКУ фінансовий результат збільшується на такі показники:

• на суму нарахованої амортизації основних засобів і НМА, розраховану згідно з П(С)БО або МСФЗ;
• на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або НМА, розраховану згідно з П(С)БО або МСФЗ;
• на суму залишкової вартості окремого об’єкта основ-них засобів або НМА, розраховану згідно з П(С)БО або МСФЗ у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.

Водночас, згідно з п. 138.2 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується:

• на суму розрахованої амортизації основних засобів або НМА відповідно до п. 138.3 цієї статті (тобто на суму амортизації в податковому обліку — порядок її розрахунків наведено вище);
• на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або НМА, розрахованої з урахуванням положень ст. 138 ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;
• на суму дооцінки й вигід від відновлення корисності основних засобів або НМА у межах раніше віднесених до витрат уцінки й втрат від зменшення корисності основних засобів або НМА згідно з П(С)БО або МСФЗ.